Скільки заробляють медпрацівники в Україні? Результати опитування

58% медичних працівників України вкрай незадоволені своїми поточними доходами. 19% респондентів планують піти з медицини, змінити професію або сферу діяльності. Такими є результати опитування, яке у червні–липні 2026 року провели DOC.UA та OpenLikar.

Згідно з результатами, на розмір доходів медиків не сильно впливають досвід і кваліфікація. Незалежно від них, більшість медиків (55%) отримує зарплату в діапазоні 10–20 тисяч гривень на місяць. До 13% цієї суми може йти лише на оплату громадського транспорту, щоб доїхати на роботу.

Далі про все докладно, але спочатку дисклеймер:

Опитування «Скільки заробляють медпрацівники в Україні?» проводилося у відкритому онлайн-форматі: участь брали медичні працівники, які самостійно вирішили заповнити анкету. Вибірка не є репрезентативною, а відповіді відображають особисті погляди та досвід респондентів. Тому результати не слід розглядати як соціологічне дослідження чи статистично достовірний зріз думок усіх медичних працівників.

Хто взяв участь в опитуванні?

Опитування охопило майже всю Україну. Найбільше респондентів — із Києва та Київської області (разом 16%), а також Львівщини й Дніпропетровщини (по 9%). Загалом 41% учасників мешкають в обласних центрах, ще 28% — у районних центрах і малих містах. Гендерний баланс виявився нерівним: 83% респондентів — жінки. Але в деяких категоріях вони представлені 50/50 з чоловіками.

Професійна структура

Спеціалізація: найбільше представників сімейної медицини й терапії (13%), лабораторної діагностики (11%) та педіатрії/неонатології (9%).

Професійні ролі: лікарі становлять 49% респондентів, медсестри та акушерки — 35%, лаборанти — 7%.

Кваліфікація: понад половина (55%) респондентів має вищу категорію, 19% — без категорії.

Стаж: 40% працюють у медицині понад 30 років, ще 27% — від 20 до 30 років. Молодих спеціалістів зі стажем до трьох років 4%.

Місце роботи та форма власності медзакладів

45% респондентів працюють у стаціонарах, 30% — в амбулаторіях, 12% — у медичних центрах, 10% — у лабораторіях. Переважна більшість (92%) представляє державний та комунальний сектор. Приватна медицина охоплює лише 8% респондентів, серед яких є лікарі-ФОПи.

Чи залежить рівень доходу медичних працівників від форми власності медичного закладу, в якому вони працюють?

Насправді, не дуже. Маленькі та високі зарплати є як у приватних, так і в комунально-державних медичних закладах.

Яскраво виражену відмінність мають лише лікарі, які провадять приватну медичну практику (ФОП). Серед них немає фахівців із заробітком менше 10 тис. грн на місяць, та незначною є частка зарплат в діапазоні від 10 до 40 тис. грн/міс. Натомість тільки в цій категорії респонденти зазначили, що заробляють понад 200 тис. грн/міс.

* Нормована стовпчаста діаграма з накопиченням демонструє частку (%) кожного діапазону доходу (в грн) у сукупному об’ємі, де стовпець дорівнює 100%.

Доходи та навантаження

66% респондентів вказали, що єдиним джерелом їхнього доходу є фіксована ставка на робочому місці. Тобто вони не мають премій, бонусів чи інших фіксованих доплат. При цьому ця ставка може бути не повною або збільшеною.

80% респондентів мають одне робоче місце. Решта 20% — суміщають роботу в кількох медичних закладах, з яких:

• 10% працюють в державному і приватному секторі,
• 8% — тільки в державному,
• 2% — тільки в приватному.

Щодо фактичного навантаження, воно корелюється з кількістю оформлених ставок, але не є 100% правилом. Наприклад, 46 респондентів, які зазначили, що працюють на одну ставку, витрачають на роботу менше 20 годин на тиждень.

* Нормована стовпчаста діаграма з накопиченням демонструє частку (%) кожного діапазону навантаження (у годинах) в сукупному об’ємі, де стовпець дорівнює 100%.

Підробітки та додаткові доходи

66% респондентів вказали, що єдиним джерелом їхнього доходу є фіксована ставка на робочому місці.

31% респондентів мають кілька джерел доходу. Серед них, крім бонусів, премій, надбавок за чергування та роботу у прифронтовій зоні, є менш очевидні, як-от:

• підробіток на дому масажистом чи нянею,
• дохід від блогерства у соцмережах,
• робота на ринку цінних паперів,
• здача житла в оренду,
• присадибна ділянка,
• пасіка (бджолярство),
• «дохід від чоловіка».

22% респондентів отримують додатковий дохід від викладання, виступів на конференціях, семінарах тощо.

7,5% опитаних у структурі своїх доходів згадали подяку від пацієнтів.

Розмір місячного доходу та рівень задоволеності

Статистика щодо розміру доходів медичних працівників виглядає так:

• 17% опитаних отримують менше 10 тис. грн на місяць
• 55% — 10–20 тис. грн/міс.
• 20% — 20–30 тис. грн/міс.
• 5% — 30–40 тис. грн/міс.
• 2% — 40–60 тис. грн/міс.
• 1% опитаних заробляє понад 60 тис. грн на місяць.

Більше половини респондентів (58%) вкрай незадоволені своїми поточними доходами — оцінили їх на 1–2 бали з 10.

20% респондентів оцінили свої доходи на 3–4 бали. 12% респондентів до теперішнього рівня заробітку ставляться нейтрально (5 балів). І лише 1% дуже задоволені ними (10 балів з 10).

Серед вкрай незадоволених своїм доходом найбільше (61%) тих, хто отримує 10–20 тис. грн/міс.

Плани й наміри на найближчий рік

37% респондентів планують залишатися на своєму робочому місці, але шукатимуть додаткові джерела доходу. Найбільша частина медиків у цій категорії (55%) заробляє 10–20 тис. грн/міс., 21% — 20–30 тис. грн/міс. та майже 15% — до 10 тис. грн.

31% респондентів нічого не планують змінювати, залишатимуться на поточному місці роботи. Серед них так само 55% отримує 10–20 тис. грн/міс., 20% — 20–30 тис. грн/міс., майже 14,5% — до 10 тис. грн/міс. 1,7% фахівців мають місячний дохід від 60 000 до 200 000 грн/міс. Саме у цій групі найвищий показник задоволеності — 24 респонденти (2%) оцінили його на 10 балів! 

19% респондентів планують піти з медицини, змінити професію та сферу діяльності. Серед них місячний дохід у 10–20 тис. грн мають 57%, 20–30 тис. грн — 18%, менше 10 тис. грн — майже 26%.

8% респондентів шукають роботу в іншому медичному закладі в Україні. Серед них 50% мають місячний дохід в діапазоні 10–20 тис. грн., 26% — 20–30 тис. грн. та 17,5% — менше 10 тис. грн.

4% респондентів планують переїзд і працевлаштування за кордоном. 70% медпрацівників цієї групи вкрай незадоволені своїми доходами. Хоча рівень зарплат у них такий же, як у попередніх групах: 56% заробляє 10–20 тис. грн/міс., 23% — 20–30 тис. грн, а 13% — менше 10 тис.

1% респондентів планують відкрити приватну практику в Україні (ФОП). У цій групі найменша частка фахівців із низьким місячним доходом: 31,5% заробляє 10–20 тис. грн, 29% — 20–30 тис. грн, 5% — менше 10 тис. грн. При цьому 5% респондентів мають дохід у діапазоні 80–100 тис. грн.

Портрети двох крайніх груп

Зібрані під час опитування дані засвідчують, що у медичній сфері існує глибокий розрив у доходах. Коли 72% отримують за свою роботу до 20 тис. грн/міс., є медпрацівники з доходом вищим за середню зарплату в країні.

Щоб краще зрозуміти, хто ці фахівці, які отримують до 10 тисяч грн на місяць та ті, що заробляють понад 60 тисяч, змалювали їхні узагальнені портрети.

Портрет медика з доходом від 60 тис. грн на місяць

Це жінка або чоловік (рівна кількість обох статей у вибірці), яка/-ий мешкає в Києві (36%), Львові (18%) або іншому обласному центрі.

Загальний стаж роботи в медицині — 20–30 років (48%).

За фахом це лікар/-ка (84%) однієї з таких спеціалізацій:

• Анестезіологія та інтенсивна терапія (14%),
• Акушерство і гінекологія (10%),
• Загальна практика – сімейна медицина (10%),
• Стоматологія (10%),
• Хірургія / Онкохірургія / Судинна хірургія (10%).

Має вищу категорію (56%), зайнята/-ий лише медичною практикою, без адміністративних посад (50%). При цьому 18% респондентів у цій категорії зазначили, що є власником/-цею медичного закладу.

Працює в одному медзакладі державно-комунальної чи приватної форми власності:

• у стаціонарі (лікарні / шпиталі) — 42%,
• медичному центрі — 36%.

Крім основної роботи, на яку витрачає 40–50 годин на тиждень, має додаткові доходи.

Загалом задоволена/-ий своїми заробітками (6–7 балів з 10). Не планує щось змінювати, залишатиметься на поточному місці роботи (46%) та шукатиме додаткові джерела доходу (34%).

Портрет медика з доходом до 10 тис. грн на місяць

Це жінка (92%), яка мешкає переважно в малому місті (37%) чи в обласному центрі (23%). Географія — вся Україна, але в опитуванні найбільше було представників з Дніпропетровської (10%), Львівської (9%), Житомирської (7%) областей.

Загальний стаж роботи в медицині — понад 20 років.

За фахом  — медична сестра/акушерка (67%). Хоча є також лікарі (15%) та лаборанти (11%).

Має вищу (55%) або першу (16%) категорію. Працює у стаціонарі (40%) або амбулаторії/поліклініці (38%) комунальної/державної форми власності (96%).

У переважній більшості випадків (93%) є одне робоче місце (4% респондентів суміщають роботу в державних і приватних закладах).

Ця медпрацівниця зайнята на роботі 20–40 (44%) або 40–50 (31%) годин на тиждень та отримує фіксовану ставку (89%).

Вона вкрай незадоволена своїми доходами (86% респондентів поставило 1–2 бали з 10), але при цьому не готова до кардинальних змін:

• 28% планують залишатися на поточному місці роботи;
• 33% планують залишатися, але шукають додаткові джерела доходу.

Замість висновків

Результати опитування свідчать про системну кризу мотивації в українській медицині, де навіть високий професіоналізм і багаторічний досвід не гарантують гідного рівня життя.

Ключові тенденції:

• Незадоволеність доходами: більше половини медиків оцінює свої заробітки на мінімальні бали.
• Відчуття безвиході: досвід і кваліфікація не гарантують відчутного зростання доходів.
• Пошук альтернатив: значна частина медиків планує або додаткові заробітки або вихід із професії.
• «Подяки від пацієнтів» залишаються прийнятним джерелом доходів.

І ще одне спостереження. Рівень задоволеності не впливає на готовність змінювати життя. Чому це відбувається з медичними працівниками?

Низька фінансова мотивація, яка триває роками, призводить до довготривалого вигорання. Одночасно є сильна залежність від стабільності: пацієнти, колектив і соціальна місія, яку медики несуть на своїх плечах, — утримують їх від кардинальних змін.

Медична сфера має обмежені можливості для кар’єрного росту: у державному секторі зарплати жорстко регламентовані, а приватний ринок не завжди доступний. Це змушує лікарів шукати додаткові джерела доходу поза медициною або ставати підприємцями.

Розуміння цих факторів є важливим для роботодавців. Вони зможуть ефективніше підтримувати команди: підвищувати зарплати, розширювати можливості професійного зростання та запроваджувати програми психологічної допомоги.