Існує безліч захворювань з приблизно однаковими, на перший погляд, симптомами. І тільки певні клінічні ознаки, додаткові методи дослідження дозволяють лікарю правильно поставити діагноз і вибрати вірну тактику ведення пацієнта. Захворювання носа не є винятком з цього правила. Про те, як відрізнити медикаментозний риніт від звичайної нежиті і як його лікувати, сервісу DOC.UA розповіла отоларинголог клініки Into-Sana, кандидат медичних наук Аліна Валеріївна Савченко
Найбільш часті симптоми з боку носа, з якими звертаються на прийом до отоларинголога – закладеність носа, нежить, чхання, стікання виділень по задній стінці глотки, кашель. А якщо до цих симптомів додається характерне: «Довго користуюся краплями для носа. Без них зовсім дихаю!» або «Місяць тому була застуда, нежить. Почав капати краплі. Видужав. Хотів перестати капати, але не зміг. Дуже погано дихати без крапель. А вночі зовсім ніс закладає», такий стан називається «медикаментозний риніт».
Медикаментозний риніт розвивається у відповідь на вплив певних лікарських препаратів на слизову оболонку порожнини носа. Це можуть бути як системні, так і місцеві лікарські засоби.
Препаратами-провокаторами також можуть бути аспірин, ібупрофен, седативні засоби, антидепресанти, оральні контрацептиви. Але найбільш часто захворювання виникає при тривалому використанні місцевих судинозвужувальних препаратів в ніс (назальних деконгестантів).
Причини тривалого використання назальних деконгестантів – це застуда, алергічний або неалергічний риніт, гострий або хронічний риносинусит, назальні поліпи, застосування СРАР, гостра інфекція респіраторного тракту.
У деяких пацієнтів медикаментозний риніт виникає вже через 3 дні постійного використання судинозвужувальних крапель в ніс, у інших - через 4-6 тижнів застосування.
Які ж зміни відбуваються всередині слизової оболонки порожнини носа? В основі патологічного процесу лежить порушення регуляції симпатичного і парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи під впливом екзогенних судинозвужувальних молекул, що призводить до набряку і закладеності носа. В інших дослідженнях було показано, що назальні деконгестанти можуть бути захоплені в клітинні ендомембранние простору, наслідком чого є тканинне накопичення медикаменту.
За даними одного дослідження, це захворювання зустрічається у 6,7% в групі з 119 пацієнтів з алергією. В іншому дослідженні МР визначили у 52 з 100 пацієнтів з неінфекційних ринітом.
Медикаментозному риніту схильні в рівній мірі як чоловіки, так і жінки.
Медикаментозний риніт відноситься до категорії неалергічних ринітів. Клінічно проявляється закладеністю носа, нежитем, чханням, стеканием слизового по задній стінці глотки (синдром постназального стікання), кашлем, залежністю від судинозвужувальних препаратів – неможливість або сильне утруднення самостійного носового дихання без застосування назальних деконгестантів при тривалому застосуванні, а також збільшенням дози і кратності використання крапель або спреїв.
Основний клінічний симптом цього захворювання – закладеність носа, яка не залежить від пори року, погодних умов, знаходження пацієнта поза або всередині приміщення.
Медичний риніт діагностується на підставі симптомів, даних об'єктивного ЛОР-огляду з виключенням інших видів риніту, в тому числі алергічного. Лікар також може рекомендувати додаткові методи обстеження для виключення алергії (дослідження шкірних реакцій, дослідження крові, назоцітограмма) або проблеми з синусами (ендоскопія порожнини носа, комп'ютерна томографія).
Якщо ви не можете впоратися зі своїм станом самостійно (відмова від судинозвужувальних препаратів в ніс), зверніться до лікаря для підбору індивідуальної тактики (терапевтичної або хірургічної) ведення захворювання.
При виникненні перших симптомів хвороби, що виникла через застосування кардіологічних, седативних, гормональних та інших груп препаратів, призначених лікарем, не слід самостійно відміняти препарат. Необхідно якомога раніше проконсультуватися про цей стан з доктором.
Медикаментозний риніт - це стан, який значно впливає не тільки на якість життя, але і на всі системи організму. Своєчасний фокус на проблемі забезпечить вільне самостійне носове дихання і, звичайно ж, гарний настрій!