Причини Пульпіт має і гостру і хронічну форми, також можливе хвилеподібне перебіг хвороби - це означає те, що болі бувають періодичними: одночасно згасають, в інший - загострюються. У хронічній формі пульпіт має три види: фіброзний, гангренозний та гіпертрофічний: хронічний фіброзний пульпіт, як правило, виникає під час переходу з гострого періоду запалення в хронічну форму; хронічний гангренозний пульпіт виникає внаслідок тривалого протікання пульпіту фіброзного виду і в цьому випадку в ділянці каріозної порожнини через вплив гнильних інфекцій відбувається розпад пульпи; Хронічний гіпертрофічний пульпіт може розвинутись через несвоєчасну діагностику та лікування фіброзного пульпіту. Так, можливе розростання тканин пульпи, які заповнюють каріозну порожнину. Симптоми Захворювання супроводжую такі симптоми: на початку розвитку хронічного фіброзного пульпіту можлива поява гострого болю в зубі, який потім вщухає, а виникати вони можуть від найпростіших подразників – наприклад, від холодного повітря, коли він потрапляє при вдиханні в ротову порожнину; хронічна гангренозна форма викликає появу тривалих ниючих больових відчуттів від різних подразників. Так, наприклад, прийом гарячої їжі може викликати гнильний запах із рота; хронічна форма гіпертрофічного пульпіту викликає сильний гострий біль при процесі жування або як реакцію гарячу, холодну, кислу, солону, солодку їжу. Також можливе виникнення кровоточивості. Діагностика Передувати лікуванню має діагностика пульпіту, яку здійснюють на рентгеновій апаратурі, з наступним результатом виведення прицільних або панорамних знімків, на яких можна визначити пульпіт, або навіть пульпіт молочного зуба (у дітей), що важко зробити при простому огляді стоматолога. Лікування У цього інфекційного захворювання, що називається як «пульпіт», лікування в даний час не завдає складнощів і неприємностей так, як ниючий зуб. Стоматологи лікують цю хворобу під дією місцевої чи загальної анестезії, через що немає абсолютно ніяких хворобливих відчуттів, на відміну колишньої схеми лікування. Суть методу, який застосовували раніше, полягає в тому, що на пульпіт зуба накладали пасту разом з миш'яком і через деякий час проводили маніпуляції лікування. Існують випадки, коли зуб має складну анатомічну будову, наприклад, багатокореневий зуб або ж з підвищеною больовою чутливістю, тоді для лікування пульпіту застосовують пасти без наявності у складі миш'яку, які відрізняються тим, що їхня дія відбувається локально на пульпу, при цьому, не надаючи ніякого ефекту на кісткову тканину. Стандартна схема лікування пульпіту виглядає так: застосовується анестезія, потім за допомогою бору знімаються тканини зуба, уражені карієсом, далі видаляється пульпа зуба. Наступними маніпуляціями є техніка механічної обробки зубних каналів спеціальними інструментами, а після цього проводиться обробка антисептиком та пломбування зуба. Але для того, щоб проводити лікування даного захворювання «пульпіт» – симптоми його мають бути виявлені медиками. Так, основна ознака інфекції – це сильний біль. На перших стадіях хвороби можна перетерпіти ці болючі відчуття, які виникають внаслідок реагування на температуру їжі. Хронічний пульпіт виявляється вже тривалішими і сильнішими болями, але вони виникають, як правило, періодично в нічний час і можуть віддавати у вушну область, гортань або скроню. Непоодинокі випадки виявлення захворювання пульпіт у дітей. Щоб вилікувати інфекцію, вибір методів маніпуляторних технік досить широкий. Так, у дитячій стоматології застосовують: біологічний метод, який дозволяє зберігати функціональність цілої пульпи та забезпечує фізіологічні процеси для подальшого розвитку зуба; вітальна екстирпація - маніпуляція, при якій пульпа повністю видаляється під знеболюючими засобами, після чого задіють пломбування каналів; вітальна ампутація – техніку проводять таким чином, внаслідок якого видаляється інфікована коронна частина пульпи та зберігається коренева її частина для розвитку зуба в майбутньому; метод девітальної ампутації, який дозволяє зберігати функціональність паросткової зони зуба, не враховуючи той факт, що муміфікована коренева частина через видалення коронної; девітальна екстирпація, за якої повністю видаляється пульпа після процесу девіталізації з подальшим канальним пломбуванням. Найконсервативніший метод – це біологічний, тому що у разі своєчасного лікування фіброзного пульпіту, хвороба не перетече у наступну форму – гангренозний пульпіт. Процес, коли пульпа зуба повністю зберігається, можливий при діагностиці та подальшим лікуванням хвороби при гострих зубних болях (гострий пульпіт), при цьому деякі стоматологи використовують саме біологічний метод, який не супроводжується реагуванням м'яких тканин.