Грибок нігтів (Оніхомікоз)

Поширення оніхомікоза нігтів залежить від ряду фактров

• кліматичні умови (найчастіше зустрічається при холодному і помірному кліматі, коли люди носять закрите, тепле взуття, через що розвивається грибок нігтів на ногах, і в тропіках і субтропіках, де переважає вологий, жаркий клімат);

• умови проживання (оніхомікози частіше зустрічаються серед жителів міст, ніж сіл);
• вік людини. Найчастіше зустрічається у людей середнього та похилого віку, хоча останнім часом хвороба стала проявляти себе серед дітей і підлітків, адже можна заразитися, відвідавши громадський басейн, аквапарк, сауну;
• умови роботи (робота в приміщеннях з підвищеною вологістю, високою температурою, випромінюванням і т.д.);
• супутні хвороби (наприклад, цукровий діабет).

Навіть стать людини має вплив на розвиток даного захворювання. Помічено, що частіше захворювання піддається чоловічий шар населення (в 1,5-3 рази частіше, ніж жіночий).

Причини

Як говорилося раніше, найчастіше причиною виникнення захворювання служать дерматоміцети, тому що їх характерною відмінністю є здатність руйнувати і засвоювати кератин. Свій шлях вони найчастіше починають з шкіри стоп, і поступово переходять на нігті.

Виділяють 3 способи проникнення

• через піднігтьову виїмку (найчастіший спосіб проникнення);
• безпосередньо через нігтьову пластину (так звану дорсальну частину);
• через проксимальний нігтьовий валик.

Проникаючи в ніготь, грибкова інфекція починає його повільно руйнувати. Слід зазначити, що при проникненні кандидозного грибка, зараження починається саме в проксимальному нігтьовому валику і частіше вражає нігті рук, ніж ніг.

В пошкоджений ніготь грибку проникнути найлегше, тому рекомендується ретельно стежити за станом нігтів і уникати різного роду пошкоджень. Наприклад, носіння тісного взуття може призвести до травм нігтьової пластини і розвитку вологого середовища. Також негативний вплив на нігті дає контакт з побутовою хімією, тому рекомендується використовувати гумові рукавички під час роботи.

Симптоми

У вітчизняній медичній практиці грибкові захворювання нігтів ділять на 3 типи

• нормотрофічний оніхомікоз – характерний тим, що нігтьова пластина залишається тією ж товщини, що і до захворювання. Також зберігається здоровий блиск, але забарвлення нігтя змінюється. З'являються білі смуги і плями;
• гіпертрофічний оніхомікоз є більш складною формою, тому що призводить до деформації нігтя і його часткового руйнування, що ускладнює лікування і викликає больові відчуття під час ходьби (при ураженні нігтів на ногах). Також нігті втрачають блиск і стають щільніше;
• атрофічний тип – ніготь змінює забарвлення і стає сірувато-бурим, а згодом починає відшаровуватися.

Найчастіше симптоми залежать від місця впровадження грибка та його форми, однак є такі, які є загальними для всіх видів.

Загальні симптоми

• поява білих або жовтих смуг і плям на нігтьовій пластині;
• запалення в районі кутикул (шкіра близько нігтьової пластини);
• зміна товщини нігтьової пластини (потовщення або виснаженість);
• відторгнення нігтя.

Діагностика

Для постановки точного діагнозу використовують дослідження за допомогою мікроскопів, яке допомагає визначити грибкову природу інфекції, але щоб визначити вид збудника, використовують бактеріальний посів. При виявленні оніхомікоза лікування слід почати негайно, так як дане захворювання розвивається дуже швидко і може необоротно вплинути на структуру нігтя і навіть привести до його повної втрати.

Лікування

При грибку нігтів лікування місцевими протигрибковими засобами часто є неефективним, тому що перед використанням різноманітних мазей і кремів уражену частину нігтя слід видалити. Дана процедура проводиться або хірургічним методом, або за допомогою використання спеціальних препаратів (кератолітичні препарати).

Ці препарати наносяться на уражену частину нігтя, розм'якшують її і допомагають практично без болю видалити нігтьову пластину. Абсолютно неважливо, буде це грибок нігтів на руках, або грибок нігтів на ногах лікування не варто відкладати на потім, адже наслідки цього захворювання вкрай неприємні і небезпечні. Зазвичай пацієнтам призначають системне лікування.

Найбільш поширеними препаратами є

• грізеофульвін. Це один з перших антімікотіков (протигрибкових засобів) системної дії. Використовують його вже близько півстоліття, і в 40% випадків він ефективний. Однак у нього багато побічних дій, тому його застосування обмежують;
• кетоконазол. Цей препарат приймають один раз на день під час їжі протягом 8-12 місяців. Він ефективний у 50% випадків. Якщо поєднати його застосування з хірургічним втручанням, відсоток одужання зростає;
• ітраконазол – є одним із сучасних препаратів. Відмінною рисою є короткий курс лікування (не більше десяти днів), високий відсоток успішного одужання (80-85%) і, головне, він допомагає навіть без хірургічного втручання;
• тербінафін – єдиний препарат, застосування якого дає позитивний результат в 90% випадків. Приймати його потрібно кожен день протягом 2-3 місяців. Недолік даного препарату в тому, що ефект від лікування проявляється через досить тривалий відрізок часу (48-50 тижнів) після закінчення лікування.

Крім того, що грибкові інфекції є надзвичайно живучими і відмінно розвиваються на будь-яких поверхнях, особливо на вологому, необробленому дереві (лазні, сауни), вони також швидко розвивають несприйнятливість до деяких речовин, які входять до складу протигрибкових препаратів. Відповідно, це веде до того, що при повторному зараженні засіб, що використовувався при минулому лікуванні, не дасть потрібного ефекту. В такому випадку слід підбирати препарат з іншим складом і принципом дії.

Також слід пам'ятати, що всі протигрибкові препарати мають безліч побічних засобів, тому починати їх використання потрібно лише в разі стовідсотково достовірного діагнозу.