<p style="text-align: justify;">Механізми розвитку дуоденіту поки не вивчені. Зазвичай процес запалення розвивається під впливом дратівливих і факторів на захисні механізми гастродуоденальної зони.</p> <p style="text-align: justify;">Відповідно до характеру симптоматики хвороби виділяють гостру і хронічну форми дуоденіту. Гостра — зустрічається рідко і зазвичай супроводжується процесами запалення в шлунку або кишечнику. Хронічна форма ділитися на первинний і вторинний дуоденіт.</p> <p style="text-align: justify;">Первинний дуоденіт може розвиватися як результат раніше перенесеної гострої форми хвороби. Вторинний хронічний дуоденіт — це один із найбільш часто зустрічаючих патологій дванадцятипалої кишки. Даний тип дуоденіту розвивається як ускладнення на тлі певних хронічних патологій травної системи.</p> <h2 style="text-align: justify;">Причини</h2> <p style="text-align: justify;">Процес запалення в дванадцятипалій кишці виникає у відповідь на дію факторів на слизову кишкового тракту, що стає причиною порушення взаємної рівноваги чинників агресії і захисту.</p> <p style="text-align: justify;">Фактори агресії — це комплекс чинників, що включає руйнівний вплив соляної кислоти і ферментів травлення, травми слизової оболонки і дванадцятипалої кишки. Фактори захисту — нормальний стан регенерації клітин, кровообіг слизової дванадцятипалої кишки.</p> <p style="text-align: justify;">Первинні дуоденіти можуть бути розглянуті як самостійне захворювання. Вони розвиваються після гострого дуоденіту або внаслідок чинників, які пошкоджують вплив на клітини слизової кишки.</p> <p style="text-align: justify;">До таких факторів можна віднести:</p> <ul> <li>огріхи в харчуванні (переважання в харчуванні жирної, смаженої, гострої їжі тощо);</li> <li>надмірне вживання алкоголю;</li> <li>надмірне вживання кави і чаю;</li> <li>куріння;</li> <li>отруєння;</li> <li>травматичне ушкодження стінки дванадцятипалої кишки стороннім тілом.</li> </ul> <p style="text-align: justify;">Вторинні дуоденіти — це ускладнення хронічних захворювань системи травлення. При будь-якому недугу ШКТ дванадцятипала кишка може бути залучена в патологічний процес, оскільки має тісний зв'язок з іншими органами травлення.</p> <p style="text-align: justify;">До них відносяться:</p> <ul> <li>виразка слизової органів травлення;</li> <li>гастрити з хронічним перебігом;</li> <li>хронічні патології підшлункової залози і жовчовивідних шляхів;</li> <li>захворювання шлунково-кишкового тракту, які асоціюються з хелікобактерною інфекцією;</li> <li>хронічний гепатит.</li> </ul> <p style="text-align: justify;">Хвороби окремих систем і органів також можуть спровокувати вторинний дуоденіт. Наприклад, це захворювання легенів, серця і судин, що стають причиною кисневого голодування клітин і тканин, або ж ниркова недостатність, яка порушує функцію виділення нирок, і виділення токсичних продуктів азотистого обміну проходить через слизову оболонку дванадцятипалої кишки. Також в розвитку захворювання грає не останню роль спадковість, тому нерідко дуоденіт у дітей може викликати синдром вегетативної дистонії та наявність алергії.</p> <h2 style="text-align: justify;">Симптоми</h2> <p style="text-align: justify;">Симптоми дуоденіту залежать від форми захворювання і багато в чому розрізняються. Гостра форма зустрічається вкрай рідко і зазвичай поєднується з процесами запалення в шлунку або кишечнику. Гострий дуоденіт може мати різні види. Це катаральний дуоденіт, ерозивний дуоденіт, ерозивно-виразковий і флегмонозний. При гострому дуоденіті стан хворого суттєво і різко погіршується: з'являється біль і напруга в м'язах, лихоманка, можуть бути виражені симптоми інтоксикації, підвищується температура тіла, спостерігається блювота і нудота. Тут необхідне оперативне втручання, оскільки наслідки і ускладнення можуть бути дуже серйозними.</p> <p style="text-align: justify;">Що стосується хронічного дуоденіту, то варто відзначити такі його особливості, як різноманітні і неспецифічні симптоми, які можуть бути схожі з ознаками інших захворювань шлунково-кишкового тракту. Хронічний проксимальний дуоденіт може нерідко поєднуватися з виразкою, хронічним гастритом, ентеритом, хронічними хворобами жовчовивідних шляхів. Для кожної форми такого захворювання, як дуоденіт, ознаки можуть відрізнятися. Наприклад, при виразковій формі це сильний біль, який особливо відчувається в нічний час або на голодний шлунок. При гастритоподібній формі (рефлюкс дуоденіт) характерні проблеми травлення, біль після прийому їжі, нудота, блювота і інші неприємні симптоми, які також можна спостерігати при отруєнні.</p> <p style="text-align: justify;">Хронічні дуоденіти можуть протікати в змішаній формі, для них характерне поєднання різних симптомів, які властиві різним формам хвороби. Також існує прихована форма хронічного дуоденіту, що протікає безсимптомно.</p> <p style="text-align: justify;">Ускладненнями довгострокового хронічного дуоденіту можуть стати виразкова хвороба, кишкова кровотеча, перидуоденіт. Перидуоденіт — це запалення зовнішньої оболонки дванадцятипалої кишки, яке розвивається при поширенні процесу запалення зі слизової на зовнішні оболонки стінок дванадцятипалої кишки.</p> <p style="text-align: justify;">Перидуоденіт може проходити безсимптомно або проявлятися болем в епігастральній ділянці. Болі посилюються в разі фізичного навантаження, різкій зміні положення тулуба, порушення режиму сну і харчування. При наявності супутніх процесів запалення в жовчному міхурі, напади перидуоденіту нерідко нагадують гострі напади холециститу, тому визначити правильний діагноз може бути вельми проблематично.</p> <h2 style="text-align: justify;">Діагностика</h2> <p style="text-align: justify;">Діагностика дуоденіту проводиться <a href="https://doc.ua/ua/doctors/kiev/all/gastroenterolog">лікарем-гастроентерологом</a> або терапевтом. Для підтвердження діагнозу проводитися такі інструментальні дослідження як рН-метрія (визначення кислотно-лужного балансу певних ділянок шлунково-кишкового тракту), <a href="https://doc.ua/ua/diagnostics/kiev/all/ezofagogastroduodenoskopiya-efgds-gastroskopiya">фіброгастродуоденоскопія</a> з біопсією (дослідження шлунково-кишкового тракту за допомогою ендоскопічної трубки, обладнаної відеокамерою з подальшим взяттям шматочка тканини на аналіз) і антродуоденальна манометрія (вимірювання тиску та оцінка моторики шлунково-кишкового тракту).</p> <h2 style="text-align: justify;">Лікування</h2> <p style="text-align: justify;">У разі катарального і ерозивно-виразкового гострого дуоденіту можливо самовиліковування через кілька днів, однак, в деяких випадках захворювання може стати хронічним. Поверхневий дуоденіт передбачає лікарняний режим і голодування протягом 1-2 днів. З третього дня відбувається перехід на дієтичне харчування. При зневодненні призначається рясне пиття, в разі блювоти — сольові розчини. Може бути показаний прийом антибіотиків і оперативне лікування. При такій хворобі, як дуоденіт, симптоми і лікування тісно пов'язані, оскільки перші визначають хід терапії.</p> <p style="text-align: justify;">При такій формі, як хронічний дуоденіт, лікування розробляється в залежності від його стадії і клінічного варіанту перебігу хвороби, а також наявності інших захворювань шлунково-кишкового тракту. Медикаментозне лікування дуоденіту включає в себе антацидні, антисекреторні препарати, а також прокінетики в разі порушень дуоденальної прохідності.</p> <p style="text-align: justify;">Якщо лікар призначив вам препарати для лікування дуоденіту, Ви можете їх знайти і забронювати на нашому сайті у вкладці <a href="https://doc.ua/ua/apteka">Аптека</a>.</p> <p style="text-align: justify;">При атрофічному процесі в кишці і згасанні її секреторної функції застосовується замісна терапія, фітотерапія. У разі нейровегетативних розладів використовуються транквілізатори і седативні препарати, якщо є тривожно-депресивний синдром, то можуть бути показані антидепресанти. При хронічній дуоденальній непрохідності необхідно оперативне лікування дуоденіту. Грає роль корекція способу життя і харчування хворого. Дієта при дуоденіті призначається залежно від особливостей перебігу хвороби.</p> <p style="text-align: justify;">При комплексній терапії хронічних дуоденітів використовується фізіотерапевтичне лікування, яке надає знеболюючий і протизапальний ефект і допомагає нормалізувати моторно-евакуаторну функцію шлунково-кишкового тракту. Найефективнішими вважаються комплекси, які включають в себе поєднання апаратних методів фізіотерапії, бальнеотерапії і лікування мінеральними водами. При неврастенічному синдромі корисні методики електросну. Хворим, які схильні до загострень, показано лікування брудом, аплікації парафіну і озокериту.</p>