діюча речовина: tranexamic acid;
1 мл розчину для ін’єкцій містить транексамової кислоти 100 мг;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Кровотеча або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, як генералізованого, так і місцевого у дорослих і дітей у віці старше одного року.
Специфічні показання включають:
- Кровотечі, обумовлені підвищеним загальним або місцевим фібринолізом, такі як:
- Менорагія і метрорагія;
- Шлунково-кишкові кровотечі;
- Геморагічні розлади сечовивідного тракту, що виникли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок оперативного втручання або процедур на сечовивідних шляхах;
- Отоларингологічні (видалення аденоїдів, тонзилектомія)
та стоматологічні (видалення зубів) оперативні втручання;
- Гінекологічні операції або ускладнення в акушерській практиці;
- Торокальні, абдомінальні та інші великі хірургічні оперативні втручання, наприклад, серцево-судинна хірургія;
- Контроль крововиливів у зв’язку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.
Підвищена чутливість до активної речовини або будь-якого з компонентів препарату. Гострий венозний або артеріальний тромбоз. Фібринолітичні стани з гострою важкою кровотечею через введення коагулопатичних засобів (антикоагулянтів), за винятком тих препаратів, які переважано здійснюють активацію фібринолітичної системи. Важка ниркова недостатність (існує ризик накопичення лікарського засобу). Судоми в анамнезі. Інтратекальне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвитком судом).
Транстоп вводять внутрішньовенно (краплинно, струминно).
Дорослі.
При генералізованому фібринолізі транексамову кислоту вводять внутрішньовенно, повільно у дозі 1 г (2 ампули по 5 мл) або 15 мг/кг маси тіла кожні 6-8 годин, швидкість введення – 1 мл/хв.
При місцевому фібринолізі рекомендується застосовувати препарат, починаючи з 500 мг (1 ампула по 5 мл) до 1 г (2 ампули по 5 мл) внутрішньовенно, повільно (приблизно 1 мл/хв) 2-3 рази на добу.
Спосіб застосування
Введення має суворо обмежений режим – повільне внутрішньовенне введення (ін’єкція/інфузія).
Транексамову кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.
Спосіб застосування
Внутрішньовенна ін’єкція: транексамову кислоту потрібно вводити шляхом повільної болюсної ін’єкції протягом щонайменше 5 хвилин.
Внутрішньовенна інфузія: транексамову кислоту потрібно змішати безпосередньо з такими розчинами для ін’єкцій /інфузій:
натрію хлорид 0,9%, розчин для ін’єкцій; розчин для ін’єкцій Рінгера;
декстроза, розчин для ін’єкцій, 5%; декстрин-40 в розчині декстрози для ін’єкцій (5%) і декстрин-40 в розчині натрію хлориду 0,9% для ін’єкцій; амінокислотний розчин.
Максимальна разова доза не повинна перевищувати 10 мг/кг маси тіла. Максимальна добова доза становить 20 мг/кг маси тіла.