Склад:

діюча речовина: соталол;

1 таблетка містить соталолу гідрохлориду 40 мг або 80 мг, або 160 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний, лактози моногідрат, натрію крохмальгліколят      (тип А), гідроксипропілцелюлоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

Показання.

Шлуночкові аритмії:

– профілактика рецидивів шлуночкової тахіаритмії, що загрожує життю;

– лікування симптоматичної нестійкої шлуночкової тахіаритмії.

Суправетрикулярні аритмії:

– профілактика пароксизмальної передсердної тахікардії, пароксизмальної фібриляції передсердь, пароксизмальної атріовентрикулярної (AV) вузлової реципрокної тахікардії, пароксизмальної AV-реципрокної тахікардії при наявності додаткових провідних шляхів, пароксизмальної суправентрикулярної тахікардії після операції;

– підтримка нормального синусового ритму після конверсії фібриляції або мерехтіння передсердь.

Протипоказання.

• Підвищена чутливість до соталолу, сульфаніламідів або до інших компонентів лікарського засобу;
• cерцева недостатність IV ступеня за класифікацією NYHA (Нью-Йоркська кардіологічна асоціація); гостра та хронічна серцева недостатність ІІ–ІІІ ступеня (у стадії декомпенсації);
• гострий інфаркт міокарда;
• синдром слабкості синусового вузла, включаючи синоатріальну блокаду, якщо у пацієнта немає функціонуючого кардіостимулятора; тяжка дисфункція синусового вузла;
• AV-блокада ІІ–ІІІ ступеня (якщо у пацієнта немає функціонуючого кардіостимулятора);
• вроджений або набутий синдром подовженого QT інтервалу або прийом препаратів, що сприяють подовженню QT інтервалу;
• шлуночкова тахікардія типу torsade de pointes або прийом препаратів, що сприяють розвитку цього захворювання;
• симптоматична синусова брадикардія (≤ 45–50 уд/хв);
• неконтрольована застійна серцева недостатність, включаючи серцеву недостатність правого шлуночка після легеневої гіпертензії;
• кардіогенний шок;
• анестезія препаратами, що спричиняють депресію міокарда;
• гіпокаліємія; гіпомагніємія; 
• нелікована феохромоцитома;
• артеріальна гіпотензія (за винятком такої, що виникає унаслідок аритмії); 
• синдром Рейно та тяжкі порушення периферичного кровообігу;
• бронхіальна астма та хронічні обструктивні захворювання легень;
• метаболічний ацидоз;
• ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 10 мл/хв).

Спосіб застосування та дози.

При лікуванні антиаритмічними засобами шлуночкових аритмій, що загрожують життю, розпочинати терапію, а також підвищувати дозу необхідно в умовах стаціонару при наявності устаткування для моніторингу та оцінки варіабельності серцевого ритму.

Під час лікування  контрольні дослідження слід проводити регулярно (наприклад, за допомогою стандартної ЕКГ — з інтервалом в 1 місяць, тривалої ЕКГ — кожні 3 місяці, а також, у разі необхідності, проведення ЕКГ при навантаженні).

Терапію слід переглянути, якщо окремі параметри погіршуються, наприклад збільшується тривалість QRS або подовжується інтервал QT понад 25 %, подовжується інтервал PQ понад    50 % або збільшується частота і тяжкість аритмій.

Рекомендується такий режим дозування: початкова доза становить 80 мг на добу у вигляді разової дози або за 2 прийоми (по 40 мг) з інтервалом 12 годин.

Якщо ефективність терапії недостатня, добову дозу можна поступово збільшити з інтервалом не менше 3 днів для досягнення рівноважної концентрації соталолу у плазмі крові та здійснення контролю тривалості інтервалів QT за допомогою ЕКГ.

Для окремих пацієнтів може бути необхідна добова доза 160–320 мг, розподілена на 2 прийоми.

Для профілактики суправентрикулярних аритмій рекомендується застосовувати дозу 320 мг/добу за 2 прийоми з інтервалом 12 годин. Для профілактики суправентрикулярної аритмії після операції на серці добова доза має становити 240 мг за 2 прийоми.

Окремим пацієнтам зі стійкою шлуночковою аритмією, що загрожує життю, може бути призначено 480–640 мг соталолу на добу. Однак призначення такої дози потребує ретельної оцінки співвідношення потенційних користі і ризику тяжких побічних реакцій (особливо проаритмогенних ефектів).