Лораксим в Україні
Filter:
Інструкція
Склад
діюча речовина: cefotaxime;
Кожний флакон містить цефотаксим натрію у кількості, що відповідає цефотаксиму 500 мг або 1000 мг.
Показання
Інфекції, спричинені чутливими до дії препарату мікроорганізмами:
- інфекції ЛОР-органів (ангіна, отит);
- інфекції дихальних шляхів (бронхіт, пневмонія, плеврит, абсцес);
- інфекції сечостатевої системи;
- септицемія, бактеріємія;
- інтраабдомінальні інфекції (включаючи перитоніт);
- інфекції шкіри та м’яких тканин;
- інфекції кісток та суглобів;
- менінгіт (за винятком лістеріозного) та інші інфекції центральної нервової системи.
Профілактика інфекцій після хірургічних операцій на травному тракті, урологічних та акушерсько-гінекологічних операцій.
Протипоказання
Гіперчутливість до антибіотиків цефалоспоринового ряду та до інших β-лактамних антибіотиків, гіперчутливість до лідокаїну (внутрішньом’язове введення); кровотеча, ентероколіт в анамнезі (особливо неспецифічний виразковий коліт).
AV-блокада без встановленого водія серцевого ритму, тяжка серцева недостатність.
Спосіб застосування та дози
Препарат застосовувати для внутрішньовенного (струминного і краплинного) та внутрішньом’язового введення.
Для внутрішньовенного струминного введення 1 г порошку розчинити у 8 мл стерильної води для ін’єкцій. Вводити повільно протягом 3-5 хвилин.
Для внутрішньовенної інфузії 1 г порошку розчинити у 50 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % розчині глюкози. Тривалість інфузії становить 50-60 хвилин.
Для внутрішньом’язового введення 1 г порошку розчинити у 4 мл стерильної води для ін’єкцій або 1 % розчині лідокаїну та вводити глибоко у сідничний м’яз.
Тривалість курсу лікування встановлює лікар індивідуально.
Дорослим і дітям з масою тіла 50 кг і більше призначати цефотаксим у дозі 1 г кожні
12 годин. У тяжких випадках призначати препарат у дозі 1 г 3-4 рази на добу. Максимальна добова доза становить 12 г.
При неускладнених інфекціях, а також при інфекціях сечовивідних шляхів призначати внутрішньом’язово або внутрішньовенно у дозі 1 г кожні 12 годин;
при неускладненій гострій гонореї призначати у дозі 1 г внутрішньом’язово 1 раз на добу або внутрішньовенно;
при інфекціях середньої тяжкості призначати препарат у дозі 1-2 г кожні 12 годин;
при тяжких інфекціях (менінгіт) - у дозі 2 г препарату внутрішньовенно кожні
6-8 годин.
Дітям з масою тіла до 50 кг препарат слід призначати у дозі 50-100 мг/кг маси тіла на добу, розподіленій на 3-4 внутрішньом’язові або внутрішньовенні введення. При тяжких інфекціях (у т.ч. менінгіт) добову дозу збільшувати до 100-200 мг/кг маси тіла і вводити
4-6 разів внутрішньовенно або внутрішньом’язово.
Для недоношених дітей та дітей віком до 1-го тижня життя добова доза препарату становить 50 мг/кг маси тіла, розділена на 2 рівні дози, вводити внутрішньовенно.
Для дітей 1–4-го тижня життя добова доза препарату становить 50-100 мг/кг маси тіла, розподілена на три рівні дози, вводити внутрішньовенно.
При профілактиці розвитку інфекцій перед хірургічним втручанням під час введення наркозу одноразово вводити 1 г цефотаксиму. У разі необхідності дозу повторити через
6-12 годин.
При порушеннях функції нирок дозу препарату слід зменшити. При кліренсі креатиніну 10 мл/хв і менше добову дозу препарату необхідно зменшити удвічі.
Діти.
Дітям віком до 2,5 року препарат не слід призначати внутрішньом’язово.