Інгредієнти |
Вміст в 1 таблетці |
АКТИВНІ РЕЧОВИНИ |
|
Вітамін С (L-аскорбінова кислота), понад 20% |
86,15 mg (мг) |
Ферум бісгліцинат |
50 mg (мг) |
Ферум пірофосфат |
40 mg (мг) |
Ферум сульфат |
31,65 mg (мг) |
ДОПОМІЖНІ РЕЧОВИНИ |
|
Мікрокристалічна целюлоза |
225,25 mg (мг) |
Дикальційфосфат |
214,7 mg (мг) |
Гідроксипропілметилцелюлоза |
70 mg (мг) |
Моно- та дигліцериди жирних кислот |
11,25 mg (мг) |
Солі Магнію та жирні кислоти |
7,5 mg (мг) |
Діоксид Кремнію |
3,75 mg (мг) |
Натрію кроскармелоза |
3 mg (мг) |
Полівінілполіпіролідон |
3 mg (мг) |
Жовтий оксид Феруму |
2,5 mg (мг) |
Червоний оксид Феруму |
1,25 mg (мг) |
Харчова (поживна) цінність в 100 g (г): вуглеводів – 42,1 g (г), жирів – 7,9 g (г), білків – 11,1 g (г).
Енергетична цінність (калорійність): 9,12 kJ (кДж)/2,18 kcal (ккал)/1 таблетку.
Залізо (Ферум) є одним з найважливіших мікроелементів людського організму. В організмі дорослої людини міститься 4 – 6 g (г) заліза (50 mg/kg (мг/кг) маси тіла у чоловіків і 35 mg/kg (мг/кг) – у жінок).
Головними функціями заліза в організмі людини є:
Транспортування кисню до тканин. Найбільша частина заліза знаходиться в клітинах крові у складі гемоглобіну, де залізо бере участь у транспорті кисню.
Метаболізм. Залізо в організмі людини є складовою частиною багатьох ферментів і білків, які необхідні для обмінних процесів – руйнування та утилізації токсинів, обміну холестерину, перетворення калорій в енергію.
При дефіциті заліза в організмі людини розвивається анемія («малокрів’я»), яка проявляється загальною слабкістю, зниженням працез- датності, запамороченням, задишкою, серцебиттям. У дітей та підлітків часто виникають «заїди» у кутках рота. Залізодефіцитна анемія може виникати у людей-вегетаріанців і людей похилого віку. У молодих жінок вона обумовлена менструаціями (за добу з менструацією втрачається 10 – 50 mg (мг) заліза). Збільшення потреби в залізі відбувається протягом вагітності та лактації.
МЕХАНІЗМ ДІЇ складових Кроноферу, що підтверджені міжнародною науковою літературою:
Кронофер складається з трьох різних форм заліза, які запрограмовані на їх контрольоване вивільнення, і виробляється шляхом унікальної багатошарової технології:
Шар «швидкого» вивільнення містить Ферум бісгліцинат (II), стійкий до шлункової кислоти. За рахунок прискореного транзиту через шлунок у 12-палу кишку при вживанні натщесерце, забезпечується швидке вивільнення та швидке всмоктування заліза протягом 5 – 20 хвилин.
Шар «проміжного вивільнення» містить Ферум сульфат (II) для виділення і абсорбції в дванадцятипалій кишці (через 2 години після прийому всередину).
«Затримуючий» шар містить Ферум пірофосфат (III) для етапного вивільнення заліза при проходженні через тонкий кишечник і сліпу кишку (протягом 4 годин після прийому всередину).
Фармакокінетика: Залізо всмоктується в дванадцятипалій кишці і проксимальній частині тонкої кишки. Швидкість абсорбції гемоглобін- зв’язаного заліза становить ≈20%, тоді як гемоглобіннезв’язаного ≈10%. Для кращого всмоктування залізо має перебувати в формі Fe (II). Соляна кислота в шлунку і вітамін C сприяють всмоктуванню заліза шляхом відновлення Fe (III) в Fe (II).
Залізо Fe (II) – ferro, вступаючи в епітеліальні клітини кишечника, окислюється до заліза Fe (III) – ferri і зв’язується з апоферитином. Одна частина апоферитина надходить в кровотік, інша залишається тимчасово в епітеліальних клітинах кишечника у вигляді феритину, який або надходить в кровотік через 1-2 дня, або виводиться з калом разом зі злущеним епітелієм. Майже 1/3 заліза, що надходить в кровотік, зв’язується з апотрансферіном, завдяки чому молекула перетворюється в трансферин. Залізо транспортується до органів-мішеней у вигляді трансферину, який після зв’язування з позаклітинними рецепторами надходить в цитоплазму шляхом ендоцитозу. Тут залізо відокремлюється від трансферину і знову зв’язується з апоферитином. Під впливом апоферитину залізо окислюється і окислена форма Fe (III) віднов- люється до флавопротеїнів.
Фармакодинаміка. Ферум бісгліцинат найбільш біодоступна і делікатна форма заліза, краще за інших засвоюється, і практично не викликає шлунково-кишкових розладів (подразнення шлунка, запорів, блювоти, діареї), так як поглинається кишковою слизовою і тому не зазнає будь-яких хімічних змін в шлунково-кишковому тракті. Низька молекулярна вага Ферум бісгліцинату і стабільність при різних рівнях pH сприяють його максимальному засвоєнню – 70%, що майже в 4 рази вище біодоступності сульфату заліза. З огляду на високу біодоступність, безпеку і хорошу переносимість, Ферум бісгліцинат найкраща форма для профілактики і нівелювання ЗДА.
Ферум сульфат поповнює нестачу заліза в організмі. Залізо (II) грає важливу роль в зв’язуванні і транспорті кисню і вуглекислого газу, в процесах транспорту електронів. У цих процесах поглинання і вивільнення електронів здійснюється шляхом зворотної трансформації Fe(II) <-> Fe (III). Ферум сульфат добре розчинний у воді і, як і інші водорозчинні солі, має порівняно високу біодоступність.
Ферум пірофосфат (ІІІ) (технологія мікрокапсулювання), призначений для гальмування природних окислювальних процесів, повільного безперервного вивільнення біосумісного заліза.
Вітамін C підвищує абсорбцію заліза в кишечнику, і бере участь в синтезі гемоглобіну та окисно-відновних процесах.
КРОНОФЕР – рекомендується в якості дієтичної добавки до раціону харчування для профілактики і нівелювання залізодефіцитної анемії, яка можлива після різного роду кровотеч, травм, операцій, гінекологічних та інших захворювань, а також у разі підвищеної потреби організму в залізі, у тому числі при вагітності, в період лактації та у спортсменів.
Перорально вживати по 1 таблетці на день.
Не застосовувати у разі індивідуальної чутливості компонентів
Підвищена чутливість до компонентів препарату; стеноз стравоходу та / або інші обструктивні захворювання шлунково-кишкового тракту; дивертикул кишечника; кишкова непрохідність; стани, що супроводжуються підвищеним накопиченням заліза (гемохроматоз, гемосиде- роз); інші види анемії, не обумовлені дефіцитом заліза (гемолітична анемія, B12-дефіцитна анемія); схильність до тромбозів, тромбофлебіт, важкі захворювання нирок; одночасне застосування парентеральних форм заліза; цукровий діабет; сечокам’яна хвороба (при застосуванні аскорбінової кислоти > 1 g (г) / добу).