діючі речовини: натрію хлорид, калію хлорид, кальцію хлориду гексагідрат, магнію хлориду гексагідрат, натрію ацетату тригідрат;
100 мл розчину містять: натрію хлориду − 0,526 г, калію хлориду − 0,037 г, кальцію хлориду гексагідрату − 0,055 г, магнію хлориду гексагідрату − 0,030 г, натрію ацетату тригідрату − 0,680 г;
допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.
Гіповолемія та позаклітинна (ізотонічна) дегідратація внаслідок тривалого блювання, масивних крововтрат, поносу, значних опіків, тяжких інфекційних захворювань, шокових станів, неможливості перорального введення необхідної добової норми води та електролітів. Використовується для розчинення інших сумісних концентрованих розчинів лікарських засобів для парентерального застосування.
– Декомпенсована серцева недостатність;
– екстрацелюлярна гіпергідратація;
– гіперволемія;
– гіпертонічна дегідратація;
– високий рівень у крові іонів, які входять до складу препарату (гіперкаліємія, гіпернатріємія, гіперкальціємія);
– олігурія та анурія;
– гостра ниркова недостатність;
– набряк легенів, набряк мозку;
– гіперкоагуляція, тромбофлебіт;
– метаболічний алкалоз;
– лікування великими дозами кортикостероїдів.
Розчин призначений тільки для внутрішньовенного застосування.
Об’єм розчину для інфузії лікар призначає індивідуально для кожного пацієнта, залежно від клінічного стану, ступеня дегідратації, віку, маси тіла, лабораторних показників.
Зазвичай об’єм інфузії для дорослого становить 210 мл/годину (при масі тіла 70 кг) або 3 мл/кг маси тіла/годину. Швидкість інфузії для дорослих – 70 крапель/хв. Максимальний добовий об’єм – 30 мл/кг маси тіла і залежить від стану водно-електролітного балансу, серцево-судинної системи та функції нирок.
Об’єм розчину слід визначати, вирахувавши потребу в рідині пацієнта.
Перед застосуванням парентеральні препарати слід візуально перевіряти на наявність видимих сторонніх часток та зміну кольору.
Не застосовувати дітям.