діюча речовина: ебастин;

1 таблетка містить ебастину 10 мг;

допоміжні речовини: маніт (Е 421), крохмаль кукурудзяний, ароматизатор м’ятний, аспартам (Е 951), кремнію діоксид колоїдний безводний, натрію стеарилфумарат.

Таблетки, що диспергуються у ротовій порожнині.

Основні фізико-хімічні властивості: білі або майже білі круглі таблетки.

Антигістамінні засоби для системного застосування. Ебастин. Код ATХ R06A X22.

У процесі досліджень іn vitro та in vivo для ебастину було виявлено релевантну афінність щодо H₁-рецепторів зі швидкою та селективною їх блокадою на тривалий час.

Після перорального прийому ані ебастин, ані його активний метаболіт не переходять через гематоенцефалічний бар’єр. Ця особливість супроводжується низьким рівнем седативного ефекту, що підтверджується експериментальними дослідженнями впливу ебастину на центральну нервову систему.

Отримані у процесі досліджень іn vitro та in vivo дані демонструють, що для ебастину характерний потужний, довготривалий та високоселективний антагоністичний вплив на H₁-рецептори, водночас позбавлений небажаних центральних та антихолінергічних ефектів.

Клінічні властивості: дослідження за допомогою провокованих гістаміном шкірних реакцій продемонстрували статистично та клінічно суттєвий антигістамінний ефект, який проявляється через одну годину після прийому препарату та потім зберігається протягом більше ніж 48 годин. Після закінчення лікування, що тривало протягом п’яти днів, антигістамінна дія зберігається протягом 72 годин. Ця дія підтверджується концентрацією у плазмі найсуттєвішого активного метаболіту - каребастину.

Після повторного прийому блокування периферійних рецепторів залишалося на постійному рівні, без швидкого зниження лікувального ефекту (тахіфілаксії). Ці результати підтверджують, що ебастин із дозуванням щонайменше 10 мг забезпечує швидку, потужну, довготривалу блокаду периферійних H₁-рецепторів, окрім того, прийом ебастину може відбуватися щоденно.

Седативний ефект був досліджений шляхом фармакологічної електроенцефалографії, когнітивного тестування, тестів окорухової координації та на базі суб’єктивної оцінки.

При застосуванні рекомендованої терапевтичної дози не спостерігалося жодного суттєвого зростання седативної дії. Ці результати узгоджуються з результатами, отриманими у процесі подвійних сліпих клінічних досліджень: рівень седативного ефекту ебастину порівняний з аналогічним показником для плацебо.

Після перорального прийому ебастин швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті, водночас спостерігається ефект першого проходження. Ебастин майже повністю перетворюється на фармакологічно активний метаболіт каребастин. Після прийому одноразової дози 10 мг максимальний рівень метаболіту в плазмі складає близько          80–100 нг/мл. Встановлення максимального рівня метаболіту в плазмі відбувається через 2,5–4 години після прийому лікарського засобу. Період напіввиведення метаболіту становить 15–19 годин. 66 % ебастину виділяються разом із сечею, переважно у вигляді спряжених метаболітів. При повторному щоденному прийомі одноразової дози 10 мг через 3–5 днів встановлюється стійка рівноважна концентрація з максимальною концентрацією в плазмі крові від 130 до 160 нг/мл.

Після перорального прийому одноразової дози 20 мг концентрація ебастину в крові набуває максимального значення через 1-3 години із середнім значенням 2,8 нг/мл. Максимальна концентрація метаболіту каребастину становить в середньому 157 нг/мл.

Дослідження in vitro з мікросомами людської печінки демонструють, що перетворення ебастину на каребастин відбувається переважно шляхом CYP3A4. Зв’язування ебастину та каребастину з білками плазми крові становить більше ніж 95 %. У пацієнтів літнього віку відсутні будь-які релевантні зміни фармакокінетичного профілю. Фармакокінетика ебастину, як і його активного метаболіту каребастину, лінійна в межах рекомендованого терапевтичного діапазону дозування 10–20 мг.

Симптоматичне лікування:

• алергічний риніт (сезонний та цілорічний), пов’язаний або не пов’язаний з алергічним кон’юнктивітом;
• хронічна ідіопатична кропив’янка та алергічний дерматит.

Підвищена чутливість до активної речовини або до інших компонентів препарату. Дитячий вік до 12 років.

Застосування ебастину сумісно з кетоконазолом або еритроміцином призводить до подовження інтервалу QT на ЕКГ. В обох випадках спостерігається фармакокінетична та фармакодинамічна взаємодія, що призводить до збільшення плазматичного рівня ебастину і, меншою мірою, до каребастину, без клінічно значущих   фармакодинамічних наслідків. QT при сумісному застосуванні збільшувався лише на 10 мс порівняно із застосуванням кетоконазолу або еритроміцину окремо. Слід з особливою обережністю застосовувати препарат при сумісному застосуванні з азольними протигрибковими препаратами (наприклад, кетоконазол, інтраконазол) та макролідами (наприклад, еритроміцин).

Фармакокінетична взаємодія спостерігалася при сумісному застосуванні ебастину з рифампіцином, що може призвести до зниження концентрації у плазмі крові та терапевтичного ефекту антигістамінних препаратів.

Взаємодії ебастину з теофіліном, варфарином, циметидином, діазепамом та алкоголем не було зафіксовано.

Під час прийому ебастину з їжею рівні основного метаболіту ебастину у плазмі крові та AUC (площа під кривою «концентрація-час») зростають від 1,5 до 2 разів. Це підвищення не змінює Т_max (час досягнення максимальної концентрації). Прийом ебастину сумісно з їжею не впливає на його клінічний ефект.

Препарат може впливати на результати шкірних алергічних тестів, тому рекомендується припинити застосування препарату за 5-7 днів до їх проведення.    

Препарат може підсилювати дію інших антигістамінних препаратів.

Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб пацієнтам із пролонгованим QT синдромом, гіпокаліємією, при сумісному лікуванні з іншими лікарськими засобами, що поширюють інтервал QT або інгібують ензим СYP3A4, такими як азольні протигрибкові препарати (наприклад, кетоконазол, інтраконазол) та макроліди (наприклад, еритроміцин).

Сумісне застосування ебастину з рифампіцином може призвести до фармакокінетичної взаємодії (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Для пацієнтів із легким, помірним або тяжким ступенем ниркової недостатності, а також із легким або помірним ступенем печінкової недостатності відсутня необхідність узгодження дозування (лікування протягом 5-7 днів). Відсутній досвід застосування препарату пацієнтам із тяжким ступенем печінкової недостатності у дозі, яка перевищує 10 мг; тому для пацієнтів з тяжким ступенем печінкової недостатності доза препарату не повинна перевищувати 10 мг.

Оскільки терапевтичний ефект препарату настає через 1-3 години після застосування, не слід застосовувати його при гострих алергічних реакціях у невідкладних випадках.

Лікарський засіб містить аспартам, який є похідним фенілаланіну, що може становити небезпеку для хворих на фенілкетонурію.

Проведено детальні дослідження впливу на психомоторну функцію людини, які підтвердили відсутність негативного ефекту ебастину. Лікарський засіб у рекомендованих терапевтичних дозах не впливає на швидкість реакції під час керування автотранспортом або роботі зі складними механізмами.

Проте особам з особливою чутливістю до ебастину рекомендується пройти додатковий аналіз на виявлення індивідуальних реакцій до моменту керування транспортним засобом або виконання пацієнтом складних дій, оскільки лікарський засіб може викликати сонливість або запаморочення (див. розділ «Побічні реакції»).

Вагітність. Є лише обмежені дані щодо застосування ебастину вагітним жінкам. Дослідження на тваринах не підтверджують наявність прямого або опосередкованого токсичного впливу препарату на репродуктивну функцію організму. Тому рекомендовано уникати застосування ебастину в період вагітності.

Період годування груддю. Високий ступінь поєднання з білками (>97 %) ебастину і його основного метаболіту, каребастину, свідчить про відсутність проникнення лікарського засобу в грудне молоко. Як запобіжний захід, слід уникати застосування ебастину у період годування груддю.

Фертильність. Даних щодо впливу ебастину на фертильність людини немає.

Таблетку слід покласти на язик. Будь-яка рідина не потрібна. Вживання їжі не впливає на ефективність лікарського засобу.

Рекомендована доза для дорослих та дітей віком від 12 років – 10 мг (1 таблетка) 1 раз на добу, в серйозних випадках добова доза становить 20 мг.

Пацієнти літнього віку не потребують коригування дози.

Пацієнти з нирковою недостатністю не потребують коригування дози.

Пацієнти з печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня тяжкості не потребують коригування дози. Пацієнтам із тяжким ступенем печінкової недостатності не слід перевищувати максимальну рекомендовану дозу 10 мг на добу, оскільки даних щодо безпеки застосування вищих доз препарату цим пацієнтам немає.

Термін лікування може подовжуватися до зникнення симптомів та визначається лікарем індивідуально.

Лікарський засіб не рекомендований для застосування дітям віком до 12 років.

У дослідженнях, проведених із застосуванням великих доз препарату, не спостерігалось клінічно значущих ознак або симптомів при застосуванні доз до 100 мг 1 раз на добу. Спеціального антидоту немає. У випадку передозування рекомендується промивання шлунка, медичне спостереження за життєво важливими функціями (ЕКГ), симптоматичне лікування.

У спільному аналізі плацебо-контрольованих клінічних досліджень за участі 5708 пацієнтів, які застосовували ебастин, найпоширенішими побічними реакціями були головний біль, сухість у роті і сонливість.

Побічна дія, про яку повідомляли у клінічних дослідженнях, проведених за участі дітей (кількість = 460), має ті ж самі характеристики, що й у дорослих.

При оцінюванні небажаних ефектів застосовували такі частоти:

дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000,   < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), або невідомо (неможливість визначення через відсутність даних).

З боку імунної системи

Рідко: реакції гіперчутливості (анафілаксія та ангіоневротичний набряк).

З боку психіки

Рідко: нервозність, безсоння.

З боку нервової системи

Часто: сонливість, головний біль.

Рідко: запаморочення, гіпестезія, дисгезія.

З боку серця

Дуже рідко: посилене серцебиття, тахікардія.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні порушення

Нечасто: кровотеча з носа, фарингіт, риніт.

Дуже рідко: синусит.

З боку травної системи

Часто: сухість у ротовій порожнині.

Рідко: нудота, блювання, абдомінальний біль, диспепсія.

Порушення функції печінки та жовчного міхура

Рідко: гепатит, холестаз, зміни показників функції печінки при здачі аналітичних аналізів (підвищення рівня трансаміназ, гамма-глутамілтрансферази, лужної фосфатази та білірубіну).

З боку шкіри та підшкірної тканини

Дуже рідко: екзантема, кропив’янка, екзема, висипання, дерматит.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз

Дуже рідко: порушення менструального циклу, дисменорея.

Загальні порушення та зміни у місці введення

Рідко: набряк, астенія.

Невідомо: підвищеня апетиту, збільшення ваги.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 10 таблеток у блістері, по 1 блістеру в картонній упаковці.

Без рецепта.

Фарма Вернігероде ГмбХ, Німеччина.

Дорнбергсвег 35, 38855 Вернігероде, Німеччина.