діюча речовина: фактор коагуляції крові людини VIII;
1 флакон з порошком містить фактора коагуляції крові людини VIII 500 МО або 1000 МО;
допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію цитрат, гліцин, кальцію хлорид;
флакон з розчинником містить води для ін’єкцій 10 мл.
Відновлений розчин містить фактора коагуляції крові людини VIII 50 МО/мл (500 МО/10 мл) або 100 МО/мл (1000 МО/10 мл).
Лікування і профілактика кровотеч у пацієнтів з гемофілією А (вроджена недостатність фактора коагуляції крові людини VIII).
Лікування набутого дефіциту фактора коагуляції крові людини VIII.
Лікування хворих на гемофілію з антитілами до фактора коагуляції крові людини VIII (інгібітори: див. також «Особливості застосування»).
Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засобу.
Лікування слід розпочинати під контролем лікаря, який має досвід лікування гемофілії.
Дозування
Дозування та тривалість замісної терапії залежать від ступеня тяжкості дефіциту фактора VIII, локалізації та інтенсивності кровотечі, а також від клінічного стану пацієнта.
Кількість одиниць фактора VIII, що вводиться, виражається у міжнародних одиницях (МО), що відповідає чинному стандарту ВООЗ для препаратів фактора VIII. Активність фактора VIII у плазмі виражається у відсотках (відносно нормальної плазми людини) або у міжнародних одиницях (відносно міжнародного стандарту для фактора VIII у плазмі).
Активність однієї міжнародної одиниці (МО) фактора VIII відповідає кількості фактора VIII у 1 мл нормальної плазми людини.
Спосіб застосування
Застосовується внутрішньовенно шляхом ін’єкції або повільної інфузії.
При внутрішньовенній ін’єкції препарат рекомендується вводити впродовж 3–5 хвилин та контролювати при цьому частоту пульсу у пацієнтів, перериваючи введення або знижуючи швидкість введення при підвищенні частоти пульсу.
Швидкість інфузії для кожного пацієнта слід визначати індивідуально.
Специфічні дані щодо дітей відсутні. Безпека та ефективність застосування препарату ЕМОКЛОТ дітям віком до 12 років не встановлені. Дозування підліткам (12–18 років) для кожного показання розраховується за масою тіла.