Аміноплазмаль в Україні
Filter:
Інструкція
Склад:
дiючі речовини: 1000 мл розчину містить:
|
Ізолейцин |
5,00 г |
|
Лейцин |
8,90 г |
|
Лізину гідрохлорид (еквівалентно лізину |
8,56 г 6,85 г |
|
Метіонін |
4,40 г |
|
Фенілаланін |
4,70 г |
|
Треонін |
4,20 г |
|
Триптофан |
1,60 г |
|
Валін |
6,20 г |
|
Аргінін |
11,50 г |
|
Гістидин |
3,00 г |
|
Аланін |
10,50 г |
|
Гліцин |
12,00 г |
|
Кислота аспарагінова |
5,60 г |
|
Кислота глутамінова |
7,20 г |
|
Пролін |
5,50 г |
|
Серин |
2,30 г |
|
Тирозин |
0,40 г |
|
Натрію ацетат, тригідрат |
2,858 г |
|
Натрію гідроксид |
0,360 г |
|
Калію ацетат |
2,453 г |
|
Магнію хлорид, гексагідрат |
0,508 г |
|
Динатрію фосфат, додекагідрат |
3,581 г |
|
Концентрації електролітів: |
ммоль/л |
|
Натрій |
50 |
|
Калій |
25 |
|
Магній |
2,5 |
|
Ацетати |
46 |
|
Хлориди |
52 |
|
Фосфати |
10 |
|
Цитрат |
2,0 |
допоміжні речовини: ацетилцистеїн; кислота лимонна, моногідрат; вода для ін’єкцій; азот.
Показання.
Розчин застосовують для введення амінокислот для синтезу протеїну при парентеральному живленні, при неможливості, недостатності або наявності протипоказань до перорального або ентерального живлення.
Під час парентерального живлення введення розчинів амінокислот повинне завжди супроводжуватися адекватним постачанням енергосубстратів, наприклад у вигляді вуглеводів.
Протипоказання.
Протипоказання, пов’язані з розчином або парентеральним живленням:
- підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату;
- вроджені патології метаболізму амінокислот;
- тяжкі циркуляторні захворювання з ризиком для життя (наприклад, шок);
- гіпоксія;
- недостатнє забезпечення клітин киснем; метаболічний ацидоз; тяжка печінкова недостатність;
- тяжка ниркова недостатність без доступу до гемофільтрації та гемодіалізу;
- підвищений патологічний рівень у плазмі одного з електролітів у складі препарату.
Цей лікарський засіб не застосовують для терапії новонароджених, немовлят та дітей віком до 2 років, оскільки співвідношення живильних компонентів не повністю відповідає спеціальним вимогам для педіатрії.
Протипоказання, пов’язані з інфузійною терапією взагалі:
- декомпенсована серцева недостатність;
- гострий набряк легенів;
- порушення електролітного і рідинного балансу.
Спосіб застосування та дози.
Препарат слід вводити за допомогою стерильної системи для інфузій одразу ж після відкриття контейнера.
Доза препарату обчислюється відповідно до індивідуальної потреби пацієнта у вуглеводах, амінокислотах і рідині, залежно від клінічного статусу (статус живлення і/або ступінь катаболізму азоту внаслідок базового захворювання).
Спосіб та тривалість застосування:
Для інфузій у центральну вену (через центральний венозний катетер).
Препарат можна застосовувати доти, доки існують показання для парентерального живлення.
Препарат є структурним елементом для синтезу протеїну. Для повноцінного парентерального живлення необхідне одночасне введення енергетичних нутрієнтів, незамінних жирних кислот, вітамінів і мікроелементів.
Дiти.
Застосовують дітям віком від 2 років.