Вульвіт

Причини

Основна причина запалення вульви – зміна мікрофлори статевих органів жінки, змінюється співвідношення та кількість мікроорганізмів. Однією з найпоширеніших причин є бактеріальний вагіноз, коли збудниками стають різноманітні мікроорганізми, здатні викликати запалення при зниженні імунної системи організму. Вульвіт, спровокований збудниками гонококи, герпесу, кандиди (кандидозний вульвіт), як правило, виникає через незахищений статевий акт з носіями даних захворювань.

Ще однією причиною вульвіту стає недотримання правил гігієни, особливо під час менструації.

Інші причини вульвіту:

• механічна травма тканин піхви та вульви, яка може виникнути через грубий статевий контакт, носіння тісного одягу, тривале використання прокладок і тампонів;
• подразнення хімічними речовинами, сечею (при нетриманні), виділеннями з піхви;
• розчісування статевих губ при гельмінтах, вегетоневрозі, підвищеній пітливості (особливо влітку);
• наявність нориць;
• променева терапія, хіміотерапія, надмірний чи тривалий прийом антибіотиків.

Форми

Фахівці виділяють різні форми вульвіту:

• первинний;
• вторинний.

Первинний є наслідком зниження імунітету, недотриманням правил особистої гігієни. Таку форму також викликають хімічні та механічні ушкодження тканин. Вторинний вульвіт виникає після запалення статевих органів унаслідок ендоцервіциту чи вагініту.

За характером перебігу хвороби поділяють:

• гострий;
• хронічний.

Гострий вульвіт характеризується яскравими проявами симптомів і при адекватному лікуванні швидко минає. Хронічна форма має мляво виражені симптоми, які не минають тривалий час.

Виділяють також алергічний вульвіт, який може бути спровокований алергією на хімічні чи медикаментозні засоби, що їх приймає жінка.

Симптоми

Основними симптомами вульвіту є печіння, біль, свербіж у статевих органах. Частими бувають виділення, як білі та прозорі, так і жовтуватого або зеленуватого кольору, з неприємним запахом. Пацієнти відчувають біль під час статевого акту (так звана диспареунія). Рідко захворювання супроводжується підвищенням температури тіла та загальною слабкістю. При гострому вульвіті утворюється сильний набряк, статеві губи стають червоними та запаленими, іноді з'являються ерозії та виразки. Рідко збільшуються пахвинні лімфовузли. Гострий вульвіт у дитини може спричинити порушення сну та загальну нервозність. При несвоєчасному лікуванні у дівчаток можливе зрощення у ділянці статевих губ (синехія).

Діагностика

Під час прийому у гінеколога проводиться аналіз анамнезу перенесених раніше гінекологічних хвороб, обговорення особливостей статевого життя, розгляд результатів вагітності та оперативних втручань. Лікар проводить огляд статевих органів, під час якого виявляється набряк та гіперемія, наявність ерозійних ушкоджень слизової оболонки вульви та каналу шийки матки, виділення з неприємним запахом. При пальпації можливе виявлення збільшених лімфовузлів у пахвинній зоні.

При проведенні мікроскопії мазка виявляється підвищений рівень лейкоцитів та наявність бактерій, що спричинили захворювання. Також проводиться ПЛР-діагностика - аналіз, при якому можна виявити бактерії та віруси, які послужили збудниками вульвіту. Для повної картини захворювання проводять аналіз сечі, який показує наявність або відсутність циститу (проблеми, яка може стати причиною вульвіту, так і бути його наслідком).

Лікування

Насамперед, при лікуванні вульвіту необхідно утриматися від статевих контактів, щоб зайвий раз не турбувати запалення. Проводиться як місцеве, і загальне лікування. Лікар призначає ванни та обробку статевих органів препаратами протизапальної дії. Також використовують вагінальні свічки та таблетки з антибактеріальним ефектом. При лікуванні гонореї, що спричинила вульвіт, призначають антибіотики загальної дії. Якщо причиною захворювання стали інфекції, що передаються статевим шляхом, необхідно здійснити лікування статевого партнера.

Для підтримки імунітету та всього організму загалом призначають курс вітамінотерапії та препаратів, що підвищують захисні властивості системи. При гострих формах захворювання можуть бути призначені методи фізіотерапії, такі як електрофорез та ультрафіолетове опромінення.

Ускладнення

При несвоєчасному поводженні або неправильному лікуванні вульвіту можуть виникнути ускладнення: виразки на зовнішніх та внутрішніх статевих органах, інфікування вищих органів, поява вульвовагініту, цервіциту, ендометриту, розвиток безплідності.

Профілактика

Для профілактики вульвіту необхідно:

• відвідувати гінеколога для планового огляду не менше двох разів на рік;
• своєчасно звертатися за допомогою спеціаліста при найменших симптомах та скаргах;
• до кінця пролікувати інфекційні захворювання статевих органів;
• дотримуватись особистої гігієни;
• перевірятись на гельмінтоз;
• уникати переохолодження.

Вульвіт у дітей діагностується часто при недотриманні правил гігієни, переохолодженні або купанні голяка у відкритих водоймах з великим скупченням людей. У 40% випадках у дівчаток вульвіт може бути викликаний так званими гостриками, паразитами, що знаходяться в області ануса. При перенесенні яєць гостриків у піхву відбувається запалення. Саме тому гельмінтоз знаходиться на першому місці серед причин вульвіту у дівчаток. Ще однією причиною зараження дітей може стати інфекція, отримана від матері під час пологів або побутовим шляхом. У новонароджених вульвіт часто буває через анатомічну особливість будови зовнішніх статевих органів. У маленьких дітей захисні функції піхви ще нерозвинені і слизова оболонка вульви досить вразлива. До того ж, статеві губи дитини набагато більше відкриті, ніж у жінки, що сприяє легкому проникненню збудника інфекції.

За найменших ознак захворювання необхідно відразу звертатися до лікаря-гінеколога. Для того, щоб запобігти появі подібних проблем, фахівці радять:

• дотримуватись гігієни, але при цьому уникати застосування бактерицидних засобів (мила);
• дотримуватись оптимального часу носіння підгузка у дитини, вчасно її міняти;
• зміцнювати імунітет дитини трьома основними стихіями: водою, сонцем та повітрям.