Стриктура уретри

Причини

Стриктура уретри може бути вродженою (розвивається через вроджений дефект) і набутою. Остання обумовлена ​​такими причинами:

• травматичні ушкодження промежини:
  • падіння;
  • удар;
• проникаючі поранення уретри:
  • вогнепальні;
  • ножові;
  • укуси;
• ушкодження, викликані статевим життям:
  • попадання сторонніх предметів в сечовипускальний канал;
  • переломи статевого члена;
• переломи тазових кісток:
  • в результаті автокатастроф;
  • падінь з висоти;
  • хімічні і термічні пошкодження уретри.
• наявність запалень в сечівнику (уретрит);
• стриктури, що виникли в результаті ускладнень (після курсу променевої терапії);
• ятрогенні причини, які виникають в результаті невдалого проведення урологічних операцій;
• стриктура, супутня хвороби, які супроводжують процес погіршення кровопостачання, а також метаболізм тканин сечівника:
• наявність цукрового діабету;
• артеріальної гіпертензії (підвищення рівня артеріального тиску понад 140/90 мм рт.ст.);
• ішемічної хвороби серця (порушення кровопостачання серця).

Стеноз уретри у чоловіків також може виникнути через карціноми простати, хронічного простатиту з фіброзом, контрактури шийки сечового міхура.

Стриктура уретри у жінок – досить рідкісне явище, проте воно все-таки може мати місце внаслідок ускладнень пухлин, променевої терапії, операцій, а також інструментальних маніпуляцій.

Симптоми

Пацієнтами відзначаються такі симптоми стриктури уретри:

• скрутне початок сечовипускання і болючість під час цього процесу;
• уривчастість струменя сечі;
• кров при сечовипусканні (гематурія);
• часткове спорожнення сечового міхура (по відчуттях);
• виділення з сечовипускального каналу;
• болі внизу живота;
• зниження сили еякуляції.

Діагностика

Базові методи діагностики стриктури уретри у чоловіків – рентгенологічний та ендоскопічний. Перший являє собою процес заповнення сечівника за допомогою контрастної речовини, внаслідок якого не видно звуження уретри і її розширення. Контраст вводиться внутрішньовенно, а потім виділяється нирками і заповнює сечовий міхур. Після його заповнення пацієнтові пропонується справити нужду, під час чого робиться знімок. На знімку можна побачити сечовий міхур і сечовипускальний канал на всю його довжину (мікційна цистоуретрографія). Другий спосіб дослідження за допомогою рентгена є введення рентгенконтрастного речовини через зовнішній отвір сечовипускального каналу під тиском, при цьому сечовипускальний канал заповнюється і поширюється в бік сечового міхура.

Ендоскопічне дослідження оцінює стан слизової оболонки сечівника і візуально дозволяє оцінити звужене місце (при цьому, однак, протяжність звуження оцінити неможливо, видно тільки ступінь звуження).

Для діагностики захворювання використовуються також такі методи:

• ультразвукове дослідження (УЗД) сечівника, визначається поразка стінки сечовипускального каналу, а також ступінь залучення навколишніх тканин в рубцевий процес;
• Комп'ютерна томографія;
• проведення магнітно-резонансної томографії (МРТ).

Лікування

На сьогоднішній день оптимальним лікуванням стриктури уретри у чоловіків є оперативне втручання фахівців. Втручання може бути двох видів.

Перший метод – відкрита операція стриктури уретри. Хірургічне втручання залежить від того, де знаходиться звуження, яка його протяжність і характер зміни в тканинах сечівника. При стриктурах, довжина яких не перевищує 2 см, використовується процедура видалення стриктури, а за цим слідує прохідність сечівника відновлюється. При стриктурах протяжністю від 2 см і більше, виконання такої операції призведе до того, що статевий член буде сильно скорочений, при великому ж дефекті сечівника проведення такої операції не представляється можливим. Тому в таких випадках застосовують замісну пластику, при цій процедурі дефект сечівника заміщають або місцевими тканинами, або слизовою щоки пацієнта, яку попередньо у нього беруть. Ці операції досить складні і вимагають великої уважності лікарів і тривалого часу.

При ендоскопічній операції здійснюється розсічення і/або висічення рубцевої тканини спеціальним інструментом, який попередньо вводять в сечівник. Після проведення операції вставляється катетер в сечовий міхур, час знаходження якого залежить від особливостей операції і клініки, де вона проводиться. Такий вид операції пацієнти переносять досить легко, і при необхідності може виконуватися повторно, якщо матиме місце рецидив стриктури уретри. Після операції доцільним буде проведення різних заходів, які дозволять запобігти повторному розвиток звуження сечовипускального каналу.

Профілактика

Після проходження лікування, стриктура уретри може бути викликана повторно, тому слід вжити профілактичних заходів для виключення рецидиву. До таких заходів відноситься:

• профілактика захворювань, які передаються статевим шляхом (відмова від випадкових зв'язків, використання методів контрацепції, дотримання особистої гігієни в інтимному житті, регулярне обстеження в уролога);
• своєчасне лікування уретриту під контролем фахівців.