Стрептокок - рід бактеріальних організмів, який присутній в організмі людини. Існує більше 15 підтипів бактерії, але самим поширеними є: альфа, бета і гамма. При допустимому значенні альфа і гамма стрептококи є частиною нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту, ротової порожнини, гортані і дихальної системи людини, шкоди організму вони не проносять. Небезпечними для здоров'я людини є бета стрептококи, вони і стають причиною широкого спектру захворювань людини. Гемолітичний стрептокок (група А) - поширений вид бактерії, який присутній в організмі. Переважна кількість інфекцій розвивається саме завдяки стрептококу групи А. У зв'язку з цим людина має високу сприйнятливість до стрептокока і, відповідно, при сприятливих для бактерії умовах, вона активно розмножується в організмі людини. Бактерії групи А найчастіше викликають: ангіну; фарингіт; імпетиго; бешиху; скарлатину; пневмонію; гломерулонефрит; васкуліт; ревматизм; бронхіт; пародонтит. Стрептокок групи B вражає, в основному, сечостатеву систему, оскільки даний вид бактерії міститься у чоловіків в уретрі, а у жінок - в піхві. Причини стрептококової інфекції Хвороботворна бактерія передається трьома шляхами: повітряно-крапельним - поширення інфекції зі слиною і слизом при чханні, крику, кашлі; контактно-побутовим - безпосередній контакт з носієм інфекції, навіть якщо у нього не виявляються симптоми захворювань, контакт з побутовими предметами в будинку і місцях громадського користування; статевим - через незахищений статевий акт. Найшвидший спосіб поширення стрептокока - повітряно-крапельний шлях, тому інфікування дуже часто піддаються діти, що знаходяться у великій групі (школі, садочку, на різних заняттях). Стрептококова інфекція у дітей розвивається найчастіше в холодну пору року (кінець осені, зима). Через те, що діти не завжди дотримуються гігієну рук, вони можуть заразитися практично в будь-яких умовах навколишнього середовища. Часто зустрічається стрептококова інфекція у новонароджених, це пов'язано з можливістю стрептокока проникати в тканини і органи. У момент пологів зараження може відбутися через навколоплідні води. Інфекція розвивається в перші кілька годин життя і призводить до пневмонії, сепсису, менінгіту. Відсоток смертності при такому розвитку інфекції становить понад 50%. У дітей у віці від 2 до 8 років стрептокок нерідко викликає пневмонію як ускладнення перенесеної раніше інфекції: коклюшу, грипу, кору, вітряної віспи. Схильні до цього захворювання і діти з ослабленим імунітетом, які перенесли сильне переохолодження. Симптоми У медичній практиці при захворюваннях, стрептококова інфекція проявляється різноманітними симптомами. Це залежить від конкретного захворювання, яке викликав цей вид патогенної бактерії. Для групи хвороб дихальних шляхів це: больовий синдром в горлі; підвищення температури; утворення нальоту з гноєм на мигдалинах; збільшення лімфатичних вузлів. Стрептококова інфекція шкіри зазвичай супроводжується: запальними процесами на шкірних покривах; сверблячкою; почервонінням; появою пухирців, бляшок на шкірі; підвищенням температури; ознобом; слабкістю. Захворювання сечостатевої системи, спричинені гемолітичним стрептококом, найчастіше протікають безсимптомно. Однак можуть спостерігатися і симптоми, схожі з симптомами захворювань цієї області: свербіж; виділення; хворобливість в органах сечостатевої системи. Діагностика Для виявлення бактерії роду стрептокок проводиться ряд досліджень, які дозволяють визначити конкретний збудник інфекції, його тип і чутливість до медичних препаратів. Традиційно лікарі (спеціальність якого залежить від ураженої ділянки або органу) проводять комплексну діагностику: бактеріологічне дослідження (посів біологічного матеріалу) - мазок з мигдаликів, вогнищ на шкірних покривах, дослідження мокротиння на легких; загальний аналіз сечі, крові; мікробіологічне дослідження на рівень чутливості до антибіотиків; огляд уражених органів вузьким фахівцем. Лікування захворювань викликаних стрептококовою інфекцією Лікування стрептококової інфекції вимагає спочатку правильно поставленого діагнозу основного захворювання, диференціації його від схожих захворювань. При діагностуванні патогенної бактерії стрептокок, лікування повинно проводитися вузьким фахівцем в залежності від ураженого органу: пульмонологом, дерматологом, гінекологом, урологом і ін. Стрептокок на шкірних покривах лікується в основному в домашніх умовах під наглядом лікаря. У легких формах захворювання, таких як імпетиго (бульбашково-гнійне висипання) застосовується лікування зовнішніми засобами: антибактеріальними і дезинфікуючими мазями. При тяжкому перебігу хвороби лікар призначає пацієнтові антибіотики, полівітаміни, імуностимулятори, крім цього на рани роблять примочки з дезінфікуючих засобів. Інфікування повітряних шляхів потребує лікування конкретних хвороб, викликаних бактерією. Стрептококова інфекція горла найчастіше призводить до розвитку тонзиліту і фарингіту, для лікування яких призначають антибіотики. Хворий повинен багато пити води (близько 3 літрів) для виведення токсинів з організму. Хворому слід дотримуватися легку дієту, насичену вітамінами. На нашому сайті ви можете знайти довідкову інформацію з лікарських засобів (інструкції, аналоги), а також забронювати ліки, що заощадить вам багато часу.