<p style="text-align: justify;">Недооцінювати цю патологію не варто, так як опущення повік приносить спочатку невеликі проблеми, які в подальшому стають серйозною патологією. Спочатку опущення верхньої повіки завдає незначні перешкоди для зору, що переростають згодом в непоправну патологію. </p> <h2 style="text-align: justify;">Причини</h2> <p style="text-align: justify;">Якщо у людини спостерігається опущення повік, причини його можуть бути різноманітні, причому, найчастіше вони відносяться до певного виду захворювання. Залежно від причин розрізняють птоз по їх особливостям. Найбільш проста класифікація полягає в двох типах: односторонньому і двосторонньому. Перший зазвичай придбаний, а другий — вроджений. </p> <p style="text-align: justify;">При захворюванні птозу повік, причини цієї недуги можуть бути такими: </p> <ul style="text-align: justify;"> <li>патологія окорухового нерва — саме цей нерв відповідає за нормальне положення повік, тому якщо він буде зачеплений якимось чином, то може порушитися структура. Також через слабкі м'язів органів зору у дитини виявляється уражене положення повік і неправильний погляд; </li> <li>генетичне спадкування — якщо у одного з батьків зустрічалася подібна патологія, то ймовірність успадкування її дитиною досить висока, так як вона обумовлена аутосомно-домінантним типом; </li> <li>пальпебромандібулярний синдром — зустрічається в природі рідко, характеризується тим, що при роботі жувальної мускулатури патологічна повіка підводиться. Така реакція відбувається через виникнення імпульсу, що проходить по трійчастому нерву, стимулює м'яз. Синдром може супроводжуватися <a href="https://doc.ua/ua/bolezn/kosoglazie">косоокістю</a>, <a href="https://doc.ua/ua/bolezn/ambliopiya">амбліопією</a>; </li> <li>блефарофіброз — генетична патологія такого типу зустрічається не часто.Її характерна особливість — аномально коротка очна щілина. Через це розвивається двосторонній птоз з недорозвиненими верхніми м'язами. При цій патології також може спостерігатися виворіт нижніх повік. </li> </ul> <p style="text-align: justify;">Під час придбаного птозу, який зустрічається частіше, ніж вроджений, спостерігається кілька видів патології, причинами якої можуть бути: </p> <ul style="text-align: justify;"> <li>міогенний птоз — зазвичай зустрічається двосторонній тип, який змінюється з часом. Навантаження на повіку провокують ще більше опущення століття і двоїння. В даному випадку можуть використовувати ендорфін, що допомагає на час знімати симптоми, і, таким чином, діагностувати патологію такого типу; </li> <li>нейрогенний птоз — супроводжується разом з наявністю паралічу окорухового нерва, що розвивається через пухлин, внутрішньочерепного аневризма, діабетичної нейропатії ; </li> <li>механічний птоз — починає розвиватися внаслідок пухлинного процесу або рубцювання; </li> <li>апоневротичний птоз — зазвичай зустрічається у літніх людей, тому що у них сухожилля м'язів, що піднімають верхню повіку, відходить від кріпиться пластинки — через цього пропадає фіксація повік. Іноді подібний птоз верхньої повіки може розвиватися внаслідок травмування. </li> </ul> <p style="text-align: justify;">Залежно від ступеня патології опущення повік поділяють: повне (повіку закриває зіницю), неповне (повіку знаходиться посередині зіниці) або часткове опущення (край повік на рівні третини зіниці).</p> <h2 style="text-align: justify;">Симптоми</h2> <p style="text-align: justify;">Природно, опущення повік — це головний симптом патології, але на додаток він підкріплюється безліччю симптомів: </p> <ul style="text-align: justify;"> <li>роздратуванням очей; </li> <li>косоокістю і двоїнням при погляді;</li> <li>швидким стомленням очей, так як постійно докладаються зусилля для нормального огляду; </li> <li>додатковим зусиллям при закритті очей; </li> <li> "позою астролога".</li> </ul> <h2 style="text-align: justify;">Діагностика </h2> <p style="text-align: justify;">Для діагностування захворювання необхідно виявити причини, які викликали у даної людини птоз повік, так як від цього буде залежати метод лікування. Отже, діагностика цієї патології включає в себе: </p> <ul style="text-align: justify;"> <li>початковий опитування пацієнта про набутої патології, а також уточнення інформації щодо птозу у близьких родичів або наявність у них подібних патологій; </li> <li>офтальмологічний огляд, призначений для виявлення гостроти зору, внутрішньоочного тиску, порушення полів зору; </li> <li><a href="https://doc.ua/ua/diagnostics/kiev/all/kt_golovnogo-mozga">комп'ютерна томографія головного мозку</a> і МРК для визначення основного фактора, що викликав параліч окорухового нерва; </li> <li>безпосередній огляд очей в <a href="https://doc.ua/ua/doctors/kiev/all/oftalmolog">офтальмолога</a>, на основі якого можна виявити напругу м'язів і епікантус.</li> </ul> <h2 style="text-align: justify;">Лікування </h2> <p style="text-align: justify;">Після виявлення хвороби, необхідно проводити лікування — птоз повік можна усунути хірургічним шляхом або консервативним. </p> <p style="text-align: justify;">Не хірургічне або консервативне лікування птозу верхньої повіки полягає в терапевтичному варіанті, направленому на відновлення функцій нерва. Може застосовуватися гальванотерапія, місцева УВЧ терапія та інше. Іноді можуть фіксувати уражене повіку за допомогою пластиру, але це рідко дає ефект. У будь-якому випадку, якщо подібні способи не приносять ніякого зсуву в позитивну сторону, то здійснюється операція птозу верхньої повіки.</p> <p style="text-align: justify;">Найчастіше птоз усувають саме хірургічним шляхом, тому відкладати операцію не варто, якщо видимого поліпшення не спостерігається. Особливо важливо це зробити в дитячому віці, так як дитина росте і має не повністю сформувався орган зору, причому, з патологією, яка без усунення може давати ускладнення різного типу. </p> <p style="text-align: justify;">Найбільш поширеними хірургічними процедурами при птозі є: </p> <ul> <li style="text-align: justify;">резекція м'язу для підняття верхньої повіки, адже якщо вкоротити м'яз, то повіка не опускатиметься. Під час хірургічних маніпуляцій здійснюється невеликий розріз для видалення деякої ділянки шкіри і здійснення резекції м'язи; </li> <li style="text-align: justify;">фіксація до лобового м'язу за допомогою підшивання — найбільш функціональний метод, так як допомагає уникнути ускладнень; </li> <li style="text-align: justify;">дуплікатура аневроза м'язів — може проводитися, якщо повіка добре рухома, дає можливість значно скоротити м'яз, забезпечивши їй нормальне положення.</li> </ul>