Птоз повіки

Недооцінювати цю патологію не варто, так як опущення повік приносить спочатку невеликі проблеми, які в подальшому стають серйозною патологією. Спочатку опущення верхньої повіки завдає незначні перешкоди для зору, що переростають згодом в непоправну патологію. 

Причини

Якщо у людини спостерігається опущення повік, причини його можуть бути різноманітні, причому, найчастіше вони відносяться до певного виду захворювання. Залежно від причин розрізняють птоз по їх особливостям. Найбільш проста класифікація полягає в двох типах: односторонньому і двосторонньому. Перший зазвичай придбаний, а другий — вроджений. 

При захворюванні птозу повік, причини цієї недуги можуть бути такими: 

• патологія окорухового нерва — саме цей нерв відповідає за нормальне положення повік, тому якщо він буде зачеплений якимось чином, то може порушитися структура. Також через слабкі м'язів органів зору у дитини виявляється уражене положення повік і неправильний погляд; 
• генетичне спадкування — якщо у одного з батьків зустрічалася подібна патологія, то ймовірність успадкування її дитиною досить висока, так як вона обумовлена ​​аутосомно-домінантним типом; 
• пальпебромандібулярний синдром — зустрічається в природі рідко, характеризується тим, що при роботі жувальної мускулатури патологічна повіка підводиться. Така реакція відбувається через виникнення імпульсу, що проходить по трійчастому нерву, стимулює м'яз. Синдром може супроводжуватися косоокістю, амбліопією; 
• блефарофіброз — генетична патологія такого типу зустрічається не часто.Її характерна особливість — аномально коротка очна щілина. Через це розвивається двосторонній птоз з недорозвиненими верхніми м'язами. При цій патології також може спостерігатися виворіт нижніх повік. 

Під час придбаного птозу, який зустрічається частіше, ніж вроджений, спостерігається кілька видів патології, причинами якої можуть бути: 

• міогенний птоз — зазвичай зустрічається двосторонній тип, який змінюється з часом. Навантаження на повіку провокують ще більше опущення століття і двоїння. В даному випадку можуть використовувати ендорфін, що допомагає на час знімати симптоми, і, таким чином, діагностувати патологію такого типу; 
• нейрогенний птоз — супроводжується разом з наявністю паралічу окорухового нерва, що розвивається через пухлин, внутрішньочерепного аневризма, діабетичної нейропатії ; 
• механічний птоз — починає розвиватися внаслідок пухлинного процесу або рубцювання; 
• апоневротичний птоз — зазвичай зустрічається у літніх людей, тому що у них сухожилля м'язів, що піднімають верхню повіку, відходить від кріпиться пластинки — через цього пропадає фіксація повік. Іноді подібний птоз верхньої повіки може розвиватися внаслідок травмування. 

Залежно від ступеня патології опущення повік поділяють: повне (повіку закриває зіницю), неповне (повіку знаходиться посередині зіниці) або часткове опущення (край повік на рівні третини зіниці).

Симптоми

Природно, опущення повік — це головний симптом патології, але на додаток він підкріплюється безліччю симптомів: 

• роздратуванням очей; 
• косоокістю і двоїнням при погляді;
• швидким стомленням очей, так як постійно докладаються зусилля для нормального огляду; 
• додатковим зусиллям при закритті очей; 
•  "позою астролога".

Діагностика 

Для діагностування захворювання необхідно виявити причини, які викликали у даної людини птоз повік, так як від цього буде залежати метод лікування. Отже, діагностика цієї патології включає в себе: 

• початковий опитування пацієнта про набутої патології, а також уточнення інформації щодо птозу у близьких родичів або наявність у них подібних патологій; 
• офтальмологічний огляд, призначений для виявлення гостроти зору, внутрішньоочного тиску, порушення полів зору; 
• комп'ютерна томографія головного мозку і МРК для визначення основного фактора, що викликав параліч окорухового нерва; 
• безпосередній огляд очей в офтальмолога, на основі якого можна виявити напругу м'язів і епікантус.

Лікування 

Після виявлення хвороби, необхідно проводити лікування — птоз повік можна усунути хірургічним шляхом або консервативним. 

Не хірургічне або консервативне лікування птозу верхньої повіки полягає в терапевтичному варіанті, направленому на відновлення функцій нерва. Може застосовуватися гальванотерапія, місцева УВЧ терапія та інше. Іноді можуть фіксувати уражене повіку за допомогою пластиру, але це рідко дає ефект. У будь-якому випадку, якщо подібні способи не приносять ніякого зсуву в позитивну сторону, то здійснюється операція птозу верхньої повіки.

Найчастіше птоз усувають саме хірургічним шляхом, тому відкладати операцію не варто, якщо видимого поліпшення не спостерігається. Особливо важливо це зробити в дитячому віці, так як дитина росте і має не повністю сформувався орган зору, причому, з патологією, яка без усунення може давати ускладнення різного типу. 

Найбільш поширеними хірургічними процедурами при птозі є: 

• резекція м'язу для підняття верхньої повіки, адже якщо вкоротити м'яз, то повіка не опускатиметься. Під час хірургічних маніпуляцій здійснюється невеликий розріз для видалення деякої ділянки шкіри і здійснення резекції м'язи; 
• фіксація до лобового м'язу за допомогою підшивання — найбільш функціональний метод, так як допомагає уникнути ускладнень; 
• дуплікатура аневроза м'язів — може проводитися, якщо повіка добре рухома, дає можливість значно скоротити м'яз, забезпечивши їй нормальне положення.