Пневмоконіоз

Симптоми

На початку розвитку пневмоконіозу проявляються такі симптоми:

• сильна задишка;
• сухий кашель;
• біль в грудній клітці;
• деформуючий бронхіт.

Часто хворі втрачають вагу, скаржаться на слабкість і апатію.

Коли хвороба вже починає розвиватися, то спостерігаються такі її симптоми:

• хрипи (вологі або сухі);
• дихальна недостатність;
• шум при терті плеври.

На останніх стадіях може спостерігатися декомпенсація легеневого серця. Це може стати причиною летального результату, тому при наявності перших ознак необхідно комплексне дослідження і консультація фахівця.

Якщо клінічні ознаки не спостерігається, то функції зовнішнього дихання зберігаються надовго. Якщо ж хвороба прогресує, може з'явитися легенева недостатність з усіма негативними наслідками.

Причини

Причини можуть бути різними, однак найголовнішими вважаються наступні:

• тривале вдихання пилу;
• наявність хронічних захворювань;
• спадкова схильність.

Види

Класифікація пневмоконіозів:

• силікоз. Силікоз легенів проявляється під дією пилу, що містить діоксид кремнію;
• силікатози. З'являється через вдихання силікатів (з'єднань металів і кремнієвої кислоти);
• металлоконіози (причиною стає вдихання металевого пилу);
• карбоконіози (причина - тривале вдихання пилу, яка є вуглевмісні);
• пневмоконіоз, який розвивається в результаті довгого вдихання органічного пилу. Їм страждають люди, які займаються переробкою органічних матеріалів.

Діагностика

Для діагностики пневмоконіозів люди, що працюють в шахтах або займаються обробкою тканин, повинні проходити регулярне обстеження мінімум раз на рік. Перш за все, їм потрібна великокадрова флюорографія, яка дає можливість помітити деформацію легкого і наявність в ньому певних дефектів.

За допомогою комп'ютерної томографії здійснюється поглиблене обстеження. Також для нього застосовується рентген і МРТ. Це дає можливість визначити ступінь і характер захворювання.

Характер розділяється на кілька видів:

• вузловий;
• вузликовий;
• інтерстиціальний.

У разі прогресування хвороби площа ураження може збільшуватися, як і кількість тіней. Можна також визначити ділянки емфіземи, фіброзу, потовщення плеври. Вентиляція і кровотік в різних ділянках тканини легенів оцінюється за допомогою сцинтиграфії легенів і реопульмонографію.

Також фахівці проводять дослідження, спрямовані на вивчення функцій зовнішнього дихання. Серед них такі методи:

• спірометрія;
• пікфлоуметрія;
• плетизмография;
• пневмотахографії;
• газоаналітична дослідження.

Дані методи дають можливість розділити обструктивні і рестриктивні порушення. Також фахівці можуть проводити дослідження мокротиння мікроскопічного масштабу, що дає можливість побачити в них домішки пилу і макрофагів, а також навантажені частинки пилу.

Буває так, то конкретний випадок виявляється занадто важким для діагностики. Тоді проводиться бронхоскопія з трансбронхиальной біопсією тканини легенів і береться пункція лімфовузлів легеневого кореня.

Для діагностики використовується безліч різних методів. Обстеження кожного пацієнта має проводитися максимально комплексно і детально. Повинні бути враховані всі можливі контакти з пилом, навіть якщо вони мали місце бути досить давно, так як бувають і так звані "пізні" форми хвороби.

Повинен бути визначений стаж роботи в ризикованому виробництві, склад пилу і вміст у ній окремих небезпечних елементів. Має значення рентгенологічне дослідження і функціональна діагностика. У деяких випадках з метою уточнення діагнозу застосовується бронхоскопія, біопсія та інші морфологічні способи, які дають можливість визначити захворювання і його особливості.

Лікування

Якщо у пацієнта виявився пневмоконіоз в будь-якому його прояві, то для успішного лікування захворювання з шкідливого виробництва він неодмінно має піти у відставку. Медичні фахівці повинні усунути або хоча б уповільнити розвиток і прогрес хвороби, провести корекцію симптомів і профілактику ускладнень. В процесі лікування метаболізм пацієнта нормалізується за допомогою планування правильного раціону і вживання вітамінів. Можуть бути призначені відхаркувальні засоби, дихальна гімнастика, терапія киснем. Також бажано, щоб хворий вживав адаптогени - пантокрин, елеутерокок і так далі.

Якщо у пацієнта виникають проблеми з диханням, йому виписують кошти, які розширюють легкі. Це ефедрин, еуспірана, еуфілін, теофедрин. Якщо хворий також страждає декомпенсацією легеневого серця, то фахівець може призначити йому сечогінні препарати і гліколізу. При цьому захворюванні дуже корисно відвідувати лікувальні курорти - Крим або Кисловодськ, наприклад. Будуть корисні такі оздоровлюючі і зміцнюють процедури, як лікувальні душі, ЛФК, масажі.

Якщо форма хвороби не є складною, наприклад, силікоз, лікування може проходити за допомогою ультразвуку або електрофорезу з кальцієм і новокаїном в зоні грудної клітини. Також дуже добре допомагають інгаляції бронхолітиків і інгаляції з застосуванням кисню. Люди, що працюють в горах, повинні проходити загальне опромінення ультрафіолетом, який робить організм більш стійким щодо бронхеологічних захворювань.

Профілактика пневмоконіозів повинна проходити двічі на рік, у спокійному стані в санаторії або в умовах стаціонару.