Лямбліоз:Причини,Симптоми,Лікування

Найбільш часто лямбліоз спостерігається у дітей, зазвичай у віці 1-4 років.

Види Перебіг лямбліозу буває гострий і хронічний. У першому випадку характерні абдомінальний ідиспепсичний синдром, а в другому — рецидивуючий перебіг.

Причини Лямбліоз передається фекально-оральним шляхом через воду, грунт, харчові продукти (особливо через овочі, ягоди, фрукти), брудні руки і об'єкти побуту. Джерелом інвазії найчастіше є людина.

Симптоми Діти страждають кишкової формою лямбліозу, а у підлітків і дорослих спостерігається ураження підшлункової залози і жовчного міхура.

Симптоми гострого лямбліозу:

нудота, здуття кишечника, бурчання; сильні болі в районі пупка або верхній частині живота; проноси (кал з жировими включеннями, які спливають на поверхню); підвищення температури; шкірні висипання; поганий апетит. Симптоми зникають через кілька тижнів самостійно, після чого захворювання перетікає в хронічну форму.

Симптоми хронічного лямбліозу:

диспепсичні прояви (чергування проносів і запорів, нудота, наліт на язиці жовтого кольору, здуття, зниження апетиту); помірні болі навколо пупка і біль в області правого підребер'я, що підсилюється під час прийому жирної їжі; алергічні прояви (риніт, свербіж шкіри, дерматити, висипання, бронхіальна астма); нерівномірний колір шкіри, сильна блідість шкіри, випадання волосся, ураження шкіри навколо губ; дратівливість, швидка стомлюваність, головний біль та біль у районі серця. Іноді лямбліоз протікає без симптомів, а виявляється під час діагностики іншого захворювання.

Ускладнення Найчастіше ускладнення при лямбліозі — дисбактеріоз, а також іноді спостерігається збільшення печінки (у дорослих). Механічне пошкодження стінки кишечника призводить до змін у складі його мікрофлори (з'являються не характерні для нормальної мікрофлори кишечника мікроорганізми), розвитку дискінезії жовчовивідних шляхів (порушення тонусу, а також рухової функції), підшлункової залози і дванадцятипалої кишки, зниження всмоктування поживних речовин, вітамінів і т. д.

Діагностика Найбільш доступним методом діагностики лямбліозу вважається копрологическое дослідження , але при цьому дослідженні не завжди виявляються цисти в калі. Більш достовірним способом є серологічна діагностика (антитіла в крові можуть бути помічені через 2-4 тижні після того, як відбулося зараження) і дослідження дуоденального вмісту за допомогою ФГДС (фиброгастродуоденоскопии). Високоефективним методом діагностики для визначення антитіл до лямблій вважається ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), так як даний аналіз дозволяє виявити ДНК лямблій в крові і біопсії з тонкого кишечника.

Лікування Лікування лямбліозу потрібно проводити поетапно.

Перший етап (1-2 тижні) включає в себе дієту, завдяки якій відбувається погіршення процесу розмноження лямблій (овочі, каші, сухофрукти, варене м'ясо, сир, кефір), ферментотерапію і прийом жовчогінних препаратів. Лікар призначає ентеросорбенти і антигістамінні препарати, які також потрібно приймати під час другого і третього етапу лікування.

Під час другого етапу лікар призначає протівопаразитне терапію спеціальними препаратами , які впливають на найпростіших лямблій.

Під час третього етапу (2-3 тижні), як і раніше потрібно дотримуватися дієти, а також вживати полівітамінні комплекси і рослинні адаптогени для того, щоб скорегувати імунну відповідь. Пребіотики, пробіотики і ферментні препарати необхідно приймати для лікування дисбіозу кишечника.

Профілактика Щоб убезпечити себе і сім'ю від лямбліозу, потрібно боротися з мухами, що поширюють дане захворювання, ретельно мити овочі, фрукти, ягоди та зелень. Не слід пити воду з відкритих водойм, а воду з крана потрібно обов'язково кип'ятити.

Увага!

Статті на тему :