<p style="text-align: justify;">З огляду на характер і інтенсивність вираження, лімфангіт, лікування якого є тривалим процесом, поділяється на серозний (або простий) і гнійний. З огляду на глибину розташування, розрізняють поверхневий і глибокий лімфангіти.</p> <h3 style="text-align: justify;">Різновиди</h3> <p style="text-align: justify;">Лімфангіт має дві форми — це ретикулярний (сітчастий) і трункулярний лімфангіт. При ретикулярному лімфангіті велика кількість поверхневих лімфатичних капілярів втягується в запальний процес. Запалення лімфатичних судин (одного або декількох) спостерігається при трункулярному лімфангіті.</p> <p style="text-align: justify;">За клінічним перебігом захворювання поділяється на гострий і хронічний лімфангіти.</p> <h2 style="text-align: justify;">Причини</h2> <p style="text-align: justify;">Гострому лімфангіту властива інфекційна природа. Раніше інфіковані рани, садна, абсцеси і флегмони можуть стати вогнищем розвитку первинної інфекції. Ускладнення інших гнійно-запальних процесів пов'язано з великою частотою мікропошкоджень шкіри, великою кількістю патогенної мікрофлори (частіше на ногах) і особливостями звернення лімфи в даній ділянці тіла. Користуючись струмом лімфатичної рідини, стрептококи і стафілококи потрапляють в міжтканинний простір в більш глибокі відрізки судин. В процес запалення втягується вся стінка лімфатичної судини, іноді переходить на шкіру або підшкірну клітковину. Тромби, які утворюються в просвітах між судинами, можуть перерости в обширний тромбоз лімфатичних судин, що супроводжується стійким лимфостазом. Під час розвитку поверхневого лімфангіту або після нього проявляється ураження глибоких лімфатичних шляхів. Запалення або зменшуються, або переростають в нагноєння, які проявляються по лімфатичним шляхам. Можуть розвинутися підфасціальні флегмони. При ігноруванні лікування або несвоєчасному втручанні це захворювання може призвести до появи сепсису.</p> <p style="text-align: justify;">Хронічні лімфангіти проявляються через вплив слабко вірулентних збудників на організм. Цей процес викликає закупорку глибоких лімфатичних судин через стаза лімфи. Симптоми хронічних лімфангітів зазвичай супроводжуються тривалими набряками через закупорку глибоких лімфатичних стовбурів і лімфостазу.</p> <h2 style="text-align: justify;">Симптоми</h2> <p style="text-align: justify;">Гострий лімфангіт — запалюється тільки капілярна лімфатична система або великі лімфатичні судини.</p> <p style="text-align: justify;">При ретикулярному лімфангіті в області запалення проявляється суцільне або плямисте почервоніння, яке не має різких меж на відміну від бешихи.</p> <p style="text-align: justify;">Вузькі червонуваті смуги характеризують трункулярний лімфангіт. Ці смуги починаються в запаленій зоні і йдуть до регіональних лімфатичних вузлів, викликаючи регіональний лімфангіт. При промацуванні за цими смужками відзначаються хворобливі ущільнення. Помічається поява набряків і напруг на прилеглих тканинах. Почервоніння збільшується, коли запальна область збільшує свої розміри і зачіпає навколишню клітковину.</p> <p style="text-align: justify;">Паралельно з іншими процесами відбувається і підвищення температури тіла, є ймовірність ознобу, спостерігається загальна слабкість організму, слабке відчуття печіння. Майже у всіх випадках припухають лімфатичні вузли.</p> <p style="text-align: justify;">Локальна гіперемія не спостерігається при глибокому лімфангіті, але швидко посилюється біль і збільшується набряклість. При глибокому промацуванні виявляється різкий і сильний біль.</p> <p style="text-align: justify;">Хронічний лімфангіт супроводжується закупоркою протоків лімфатичних судин, утворюються набряки. Хронічний лімфангіт може з'єднатися з бешиховим запаленням, варикозним запаленням або мати туберкульозну етіологію.</p> <p style="text-align: justify;">Хронічний лімфангіт є причиною порушення циркуляції лімфи по організму, утворення набряків і слоновості. Пацієнти, які страждають від застою лімфи, повинні пройти консультацію у хірурга.</p> <h2 style="text-align: justify;">Діагностика</h2> <p style="text-align: justify;">Для діагностування гострого ретикулярного лімфангіту, як правило, досить простого огляду, але його слід відокремлювати від <a href="https://doc.ua/ua/bolezn/rozha">бешихи</a> і поверхневого <a href="https://doc.ua/ua/bolezn/flebit">флебіту</a>. Дуже важливо правильно встановити первинний осередок запалення.</p> <p style="text-align: justify;">Гострий трункулярний лімфангіт диференціюється від поверхневого <a href="https://doc.ua/ua/bolezn/tromboflebit">тромбофлебіту</a>.</p> <p style="text-align: justify;">Глибокий лімфангіт викликає труднощі з діагностуванням захворювання. Для його визначення проводиться комплексне обстеження.</p> <h2 style="text-align: justify;">Лікування</h2> <p style="text-align: justify;">Лімфангіт, симптоми якого залежать від форми захворювання, має лікування, яке різниться також від форми і виду протікання хвороби. При гострому лімфангіті спочатку необхідно приділити увагу первинному осередку захворювання, яке стало причиною запалення лімфатичної системи. В обов'язковому порядку проводиться антибактеріальна обробка заражених ран, необхідно провести розтин абсцесів, флегмон, виконати дренування і санацію. При гострому лімфангіті необхідно створити повністю спокійну обстановку і поліпшити кровообіг в хворої кінцівки. Рекомендується дотримуватися постільного режиму і знерухомити кінцівки. У гострій фазі для протизапального лікування застосовується охолодження на необхідній ділянці. За призначенням лікаря виписується рецепт на протизапальні та антигістамінні медикаменти.</p> <p style="text-align: justify;">Щоб знайти і забронювати потрібні ліки, перейдіть в розділ <a href="https://doc.ua/ua/apteka">Аптека</a> і введіть назву препарату в пошуковий рядок.</p> <p style="text-align: justify;">Хірургічний стаціонар показаний при гострому глибокому лімфангіті.</p> <p style="text-align: justify;">Після закінчення гострої фази слід проводити теплові процедури, застосовувати зігріваючі компреси і використовувати мазеві пов'язки.</p> <p style="text-align: justify;">Якщо у хворого спостерігається хронічний повільно протікаючий лімфангіт, то йому призначаються мазеві пов'язки місцевого застосування, напівспиртові компреси або містять диметилсульфоксид, які надають прогріваючу дію. Застосовуються лікувальні грязі і фізіотерапія. При нестихаючому запаленні призначається рентгенотерапія.</p>