Лейшманіоз:Причини,Симптоми,Лікування

Причини Збудник лейшманіозу - Leishmania, а саме протозоа і передається людині виключно від самки москіта. Розрізняють декілька форм захворювання і кілька основних клінічних видів перебігу хвороби, що залежать від типу паразита-переносника, екологічних умов місцевості проживання паразита і зараження. Доведено закономірність захворювань в залежності від попередніх епідемій серед груп населення.

Лейшманіоз вісцеральний (серед місцевого населення можна почути назву кала-азар, яке досить сильно поширене): проявляє себе безліччю симптомів, серед яких можна виділити напади лихоманки, які не мають чіткої регулярності, інтенсивну втрату ваги, запалення з подальшим збільшенням селезінки і печінки, можлива анемія. Захворювання сильно поширене на території Індостану і Східної Африки. Більшість випадків захворювань фіксується в Судані, Південному Судані, Бангладеші, Індії, Ефіопії і Бразилії, а також в сумі становить від 200 до 400 тисяч випадків нових захворювань на рік. На інші країни припадає не більше 10% захворювань, а в сухих і холодних широтах практично не зустрічається. Найбільш схильні до захворювання жителі жарких і тропічних регіонів, що живуть в бідних будинках з глини і містять худобу біля житлових приміщень. Захворюванню також схильні до і власники домашніх тварин, зокрема собак і кішок, які залучають москітів. Не менш небезпечні і великі скупчення людей, зокрема під час свят або демонстрацій фіксуються масові ураження громадян лейшманіозом.

Шкірний лейшманіоз - найбільш вивчена і поширена форма захворювання. В першу чергу легко діагностується по відкритих ран і виразок на тілі, які викликані вірусом. Незважаючи на можливість лікування, у людей залишаються шрами на все життя і важкі ускладнення, часом доходять до інвалідності. Поширення даного типу захворювання відрізняється від вісцерального лейшманіозу, центри епідемії припадають на такі країни, як Іран, Алжир, Афганістан, Саудівська Аравія, Сирія, Колумбія. Захворювання можна зустріти і в багатьох країнах Середньої Азії. Щорічно шкірний лейшманіоз вражає більше 700 000 чоловік по всьому світу.

Слизисто-шкірний лейшманіоз. Симптоми - різкі болі в горлі, носі. Нудота і запаморочення, можливе підвищення температури і лихоманка. Дана форма поширена в американських країнах, таких як Перу, Бразилія, Болівія.

Симптоми Лейшманіоз має наступні симптоми: особа пацієнта покривається вираженою висипом і вуграми, вузликова висипка вражає руки і тулуб. Інкубаційний період захворювання досить великий і перші симптоми проявляються лише після 5-6 місяців після зараження, що вносить певні труднощі в своєчасне лікування захворювання на ранніх стадіях. Поганий стан екології, низький рівень життя, проблеми з медициною - все це сприяє прояву ускладнень у хворих і епідеміологічному характеру захворювань.

Діагностика Як правило, діагностують лейшманіоз за допомогою тестів і клінічних ознак. Діагностика лейшманіозу зазвичай виконується при використанні комбінованих методів і, незважаючи на наявність можливості швидкої перевірки наявності паразитів в тілі, їх результати мають незначну похибку, але при шкірному лейшманіоз актуальність цих методів ставиться під сумнів. Медичні дослідження припускають проходження повного курсу обстеження. В першу чергу, рекомендується взяття на аналізи проби лімфатичних вузлів , селезінки і кісткового мозку. При негативних результатах необхідним умовам є ретельне обстеження пацієнта у дерматолога і постановка його на облік. Обстеження повторюється протягом декількох місяців. Якщо збудники лейшманіозу все ж були виявлені, використовується метод гібридизації ДНК, який дозволяє визначити типологію захворювання. Для аналогічного аналізу можливе використання і моноканальной антитіла, практика яких добре зарекомендувала себе в країнах Америки. Для уточнення результатів рекомендується застосування імуноферментного аналізу (ІФА), що дозволяє ідентифікувати паразитів з високою точністю.

Лікування Дослідження щодо лікування лейшманіозу ведуться дотепер. Багато препаратів довели свою ефективність і щорічно рятують життя більше 91% звернулися за лікуванням пацієнтів, але використання існуючих методів на пізніх стадіях захворювання неефективно. При відсутності лікування смертність становить понад 90%, заражені гинуть протягом року після контакту з вірусом. Крім високої летальності, безліч проблем доставляють і ускладнення, утворені після лікування - знебарвлені плями на шкірі, бородавки і вузлики, рубці від виразок і шрами.

В даний час для лікування використовуються наступні медичні препарати : раз на добу необхідно приймати 20-60 мг / кг меглумін антімоната, виключно внутрішньом'язово. Дуже важливо дотримуватися курс лікування і не переривати його раніше 20 днів, в той же час не затягувати більше 30, що може викликати різного роду ускладнення. Однак при рецидиві необхідно провести повторний курс лікування, збільшений удвічі, до 60 днів. Для підкріплення результату рекомендується вживання алопуринолу 20-30 мг / кг на добу. Ліки є в формі таблеток. Відомі випадки рецидивів після використання меглумін антімоната і спеціально для таких випадків рекомендується альтернативне рішення - амфотерицин В (внутрішньовенно).

Обсяги розраховуються виходячи з 0,5-1,0 мг / кг. Важливо дотримуватися регулярність і повторювати курс через день. Можливе використання інтерферону альфа, але без необхідності до використання вдаватися не варто. Важливо брати до уваги, що лікування лейшманіозу схоже з лікуванням ракових пухлин, використання вищевказаних препаратів є хіміотерапією і сильно підриває організм пацієнта. Для вдалого проходження курсу лікування необхідно дотримуватися постільного режиму, докладати зусилля для проведення посиленою гігієни тіла і рота, добре харчуватися. Можливо вживання різних вітамінозний препаратів для полегшення наслідків лікування. Для пацієнта важлива тиша і спокій, можливість багато відпочивати і набиратися сил, що сприяє плавному перебігові лікування і позитивно впливає на подальші прогнози.

Профілактика Не варто нехтувати і профілактикою захворювання - передбачувані переносники лейшманіозу повинні бути ізольовані від людей, також слід приділяти увагу проведенню спостережень за епідеміологією захворювання і запобігання масових захворювань в великих населених пунктах. Залежно від розташування позитивно може вплинути і боротьба з тваринами і худобою - носіями захворювань. Надзвичайно важливо і облаштування міст і житлових масивів - прокладена каналізація, організація вивозу сміття, регулярне вивезення звалищ і проведення санітарних заходів благополучно позначається на зниженні зростання захворюваності серед населення. Важливо модернізувати медицину країн третього світу і проводити регулярні огляди населення, а також проводити соціальну рекламу серед місцевого населення. Безліч летальних випадків пов'язані з тим, що хворі просто не звертаються до лікарень і не обізнані про можливості лікування захворюваності. Сукупність усіх цих факторів дозволить різко знизити захворюваність не тільки на лейшманіоз серед людей, а й багатьма іншими захворюваннями, не менше небезпечними і актуальними.

Увага!

Статті на тему :