Гломерулонефрит:Симптоми,Причини,Симптоми

Нефрони — це структурні одиниці, які забезпечують роботу нирки. У нирці людини кількість нефронів перевищує мільйон.

Існує можливість розрізнити кіркову речовину і мозкову речовину (розрізняють на розрізі нирки). Кіркова речовина знаходиться в вигляді ниркових клубочків, мозковий — у вигляді нефронів канальцевийрозладами частинами.

Гломерулонефрит буває швидкопрогресуючим, хронічним і гострим. Також розрізняють осередковий. При очаговом захворюванні в запальний процес увергається частина клубочків.

За швидкістю розвитку розрізняють: первинний і вторинний гломерулонефрити. Первинний — розвивається при порушеній морфології нирок. Вторинний — розвивається при інфекційних, системних і онкологічних захворюваннях.

Гострий дифузний гломерулонефрит характеризується імунозапальних захворюваннях. Основна причина появи гострого гломерулонефриту — стрептококові інфекції, такі як скарлатина, ангіна, фарингіт та ін.

Також можлива поява гломерулонефриту зважаючи неінфекційних причин: введення вакцини, сироватки, алергії на ліки, або внаслідок алкогольної інтоксикації . Захворювання триває від кількох тижнів і аж до декількох місяців.

Хронічний дифузний гломерулонефрит

Хронічний дифузний гломерулонефрит — запальний процес в нефронах нирок, який призводить до відмирання запалених нефронів з заміною їх сполучною тканиною. При цьому процесі починають страждати канальці, в яких прогресує запалення з утворенням рубцевої тканини. Далі відбувається заміна ниркової тканини на сполучну тканину.Велику роль у розвитку хронічного гломерулонефриту відіграють аутоімунні процеси. При аутоімунних процесах утворюються аутоантигени. Аутоантигени — це антитіла, через які в нирках підтримується хронічний запальний процес. Кожній людині з легкістю може передатися хронічна хвороба від своїх батьків, бабусь, дідусів і т.д. Іншими словами, велику роль відіграє генетична схильність.

Швидкопрогресуючий гломерулонефрит — форма гломерулонефриту, яка характеризується досить стрімким прогресом аж до стадії ниркової недостатності. Розвивається за кілька тижнів або кілька місяців.

Симптоми У хворих гострих гломерулонефритом спостерігається важка задишка (іноді трапляються напади задухи), біль в області голови, різке падіння сечовиділення (іноді навіть повне відсутність виділення сечі) і дуже швидкий розвиток набряків — особливо на обличчі. Набряки шкіри на обличчі і тілі створюють нездоровий вигляд людини.

Стійке підвищення артеріального тиску досить часто говорить про інші хвороби. Воно помірне, але можливо і підвищення артеріального тиску (до 200 / 120мм рт.ст.), що стає причиною розвитку недостатності кровообігу - кровохаркання, напади серцевої астми. Трапляється, що при високому артеріальному тиску мозку може розвинутися нефритичного еклампсія.Она проявляється блювотою, судомами, головними болями. При підвищенні артеріального тиску відбувається порушення зору. Це порушення характеризується появою «туману» перед очима, предмети видно розмито.Запросто може відшаруватись сітківка зі зниженням гостроти зору, або відбудеться повна втрата зору. Спостерігаються гематурія і протеїнурія.

Основні клінічні форми хронічного гломерулонефриту:

Латентний гломерулонефрит — характеризується тільки зміною сечі, незначною протеїнурією, гематурією, виявленням лейкоцитів в аналізі сечі. Гематуричний гломерулонефрит - характеризується гематурією, іноді має незначну макрогематурію. Хронічний гломерулонефрит з нефротичним синдромом —характеризується втіленими набряками, з протеїнурією. У крові відзначається зниження числа спільного білка, підвищення значення холестерину. Хронічний гломерулонефрит — характеризується змінами з боку серцево-судинної системи. Хронічний гломерулонефрит змішаного типу — проявляється набряками, високим артеріальним тиском. Отличительно розвиток хронічної ниркової недостатності. Причини бактеріальні інфекції — стафілококи, пневмококи; вірусні інфекції — гепатит B і С кору, краснухи; паразитарні інвазії — малярія; охолодження; вакцинація — реакція на отруту бджіл або інших комах, лікувальні речовини, продукти харчування, алкогольна інтоксикація. Хронічний гломерулонефрит є наслідком гломерулонефриту, відповідно розвивається за тими ж причинами.

у разі первинного хронічного гломерулонефриту, який розвивається без попереднього гострого гломерулонефриту, як правило, виділяють аутоімунне походження цього захворювання. у разі початкового хронічного гломерулонефриту, що розвивається в відсутності попереднього гострого гломерулонефриту, зазвичай виділяють аутоімунне виникнення даного захворювання. Лікування Пацієнти з гострим гломерулонефритом із загостренням гломерулонефрита неодмінно госпіталізуються. Час присутності в стаціонарі, виходячи з форми хвороби і тяжкості стану пацієнта — від одного до двох місяців.

Потрібен постільний режим протягом від двох до трьох тижнів при збільшенні артеріального тиску, зміни в сечі і набряках . Щодня проводять перевірку: обсяг виділеної рідини і його співвідношення аква — перевантаження.

Пацієнт зобов'язаний триматися дієти, обмежувати себе у вживанні солі, білка, води. При нефротической формі, у відсутності ниркової недостатності, відвареної білок споживати з розрахунку один грам на кілограм маси тіла. Продукти повинні бути з вітамінами. Призначають вітаміни групи С і рутин.

Для припинення інфекції проводять антибактеріальну терапію, при якій не використовують сульфаніламідні препарати і антибіотики.

Глюкокортикостероїди пускають в хід тільки для припинення аутоімунних реакцій. Якщо зберігається висока артеріальний тиск, то призначають антигіпертензивну терапію.

Якщо виникли ускладнення гломерулонефриту, призначають чималі дози лазикса, а якщо ж результат не досягнутий, то застосовують метод гемодіалізу — позанирковим очищення крові, в період гемодіалізу трапляється видалення з організму токсичних речовин.

Якщо цікавлять ціни на ліки в Києві , які допомагають при даному захворюванні, їх можна подивитися на нашому сайті в спеціальній вкладці "Аптека". Там же можна зробити на них онлайн-резервування.

Увага!

Статті на тему :