Бронхіальна астма

Бронхіальна астма була визнана найбільш часто встречаемойхроніческой хворобою у дітей, випереджаючи цукровий діабет та інші хвороби. У середній у дітей астма найчастіше проявляється з 1-5 років, у дорослих початок хвороби збігається з 27-30-річним віком.

Бронхіальна астма досі є невиліковним захворюванням. Всі профілактичні та терапевтичні заходи спрямовані на підвищення якості життя пацієнтів з бронхіальною астмою, забезпечення для них нормальної трудової і життєвої діяльності.

Класифікація

Класифікація (відповідно до класифікації Глобальної ініціативи щодо боротьби з бронхіальною астмою (GINA) 2006 року)

• Алергічна астма:
  • атопічна астма (головну роль у розвитку хвороби відіграють IgE-опосередковані реакції);
  • неатопічної астма (у розвитку хвороби беруть участь інші реакції антиген-антитіло, що не IgE-опосередковані, сюди ж відноситься і інфекційно-алергічна астма).
• Неалергічна астма (хвороба розвивається без участі алергічного механізму, наприклад «аспіринова» астма).
• Змішана астма (хвороба розвивається в результаті комбінації чинників алергічної і не алергічної природи).

Причини

Причиною виникнення бронхіальної астми є сукупне або одноособовий вплив реалізують і провокуючих чинників, серед яких виділяють ендогенні і екзогенні.

До ендогенних факторів, що сприяють розвитку бронхіальної астми відносяться

• Генетична схильність (1/3 від всіх випадків захворюваності на бронхіальну астму є генетично зумовленими);
• Алергічні реакції I типу;
• Гіперреактивність бронхів,

а до екзогенних факторів

• Контакт з алергенами різної природи:
  • домашній пил, бібліотечний пил;
  • рослинна пилок;
  • епідермальні алергени (перо, шерсть, виділення тварин);
  • алергени комах;
  • алергени дріжджових і цвілевих грибів;
  • професійні алергени (борошняна і деревний пил, фарби, лаки і т.д.),
  • харчові алергени (морепродукти, цитрусові, мед);
  • лікарські алергени (антибіотики, НПЗП і т.д.).
• Дія тригерів (провокуючих чинників) до яких відносяться:
  • перенесені інфекційні захворювання (грип, аденовірусна інфекція (ГРВІ), ангіна, тонзиліт, бронхіт та ін.);
  • повітряні забруднювачі (NO2, SO2);
  • тютюновий дим, що вдихається як при активному, так і при пасивному курінні;
  • холодне повітря;
  • фізичне навантаження;
  • прийом β-адреноблокаторів (бісопролол, метопролол);
  • супутні захворювання інших органів (тиреотоксикоз, шлунково-кишковий рефлюкс).

Бронхіальна гіперреактивність

Причиною виникнення нападів ядухи при бронхіальній астмі є бронхіальна гіперреактивність – патологічний стан бронхів, при якому у відповідь на будь-який зовнішній і внутрішній вплив розвивається бронхіальна обструкція (різке звуження бронхів), повністю або частково оборотна.

В основі патологічного процесу при бронхіальній астмі лежить запальний процес, спровокований контактом слизової оболонки бронхів з алергеном або тригером. В результаті цього відбувається вивільнення медіаторів запалення з клітин-мішеней, під впливом яких розвивається набряк слизової оболонки, збільшення продукції слизу епітелієм бронхів і подальшим бронхоспазмом.

Поряд з цим у всіх хворих на бронхіальну астму спостерігається структурна перебудова в бронхіальному дереві (ремоделювання), що проявляється гіперплазією келихоподібних (секреторних) клітин слизової оболонки бронхів, гіпертрофією слизових залоз, значним збільшенням кількості виділяється секрету, розростання м'язової тканини, що приводить до потовщення бронхіальної стінки і звуження бронхіального отвору.

Причиною розвитку бронхіальної обструкції є такі процеси

• заміщення епітеліальних клітин бронхів клітинами, що продукують слиз, внаслідок чого розвивається набряк бронхіальної слизової оболонки;
• гіпертрофія м'язової тканини бронхів, яка призводить до потовщення бронхіальної стінки і зменшення бронхіального отвори;
• продукування значної кількості в'язкого слизу, скупчення якої призводить до утворення слизових пробок;
• спазм гладких м'язових волокон бронхів, викликаний порушенням вегетативної нейрорегуляціі.

Симптоми

Залежно від виду і ступеня тяжкості бронхіальної астми сімптокомплекс захворювання може відрізнятися.

Найбільш вираженими симптомами при бронхіальній астмі є

• тяжкість в грудній клітці;
• свистяче дихання і хрипи в грудях;
• нападоподібний кашель, що супроводжується виділенням слизового мокротиння;
• епізодична експіраторна задишка (стан, при якому у пацієнта утруднений видих);
• напади задухи, які трапляються як вдень, так і в нічний час.

Астматичний статус

При важкому перебігу нападу положення пацієнта приймає характерну позу: хворий сидить, нахилившись вперед, і спираючись руками в коліна, край столу і т.д., що характерно для такого стану як астматичний статус.

Астматичний статус – надзвичайно важкий для конкретного пацієнта напад задухи, який не вдається купірувати звичними дозами бронходилататорів. Даний стан вимагає невідкладної лікарської допомоги в зв'язку з тим, що тривалий перебіг нападу задухи призводить до гіпоксії (кисневого дефіциту).

Діагностика

• Загальний огляд пацієнта.
• Перкусія легень – простукування легких, що дозволяє визначити значимі фізичні зміни в легенях.
• Аускультація легень – прослуховування легких за допомогою фонедоскопа.
• Оцінка алергологічного статусу за допомогою шкірних проб з алергенами.
• Лабораторні аналізи:
  • мікроскопія мокротиння;
  • аналіз крові.
• Пікфлоуметрія – діагностичний метод, заснований на швидкості видиху пацієнтом повітря за допомогою приладу - пикфлоуметра.
• Спірометрія – визначення функції зовнішнього дихання, засноване на вимірі обсягу вдихуваного / повітря, що видихається і швидкості вдиху/видиху за допомогою спеціального приладу - спірометра.
• Рентгенологічне дослідження грудної клітини.
• Бронхоскопія – ендоскопічне дослідження слизової оболонки трахеї і бронхіального дерева, за допомогою бронхофіброскопія або жорсткого бронхоскоп.
• ЕКГ (електрокардіографія) – графічний метод дослідження роботи серця, заснований на реєстрації здійснених ним електричних полів.

Лікування

Лікування бронхіальної астми – комплексний процес, що включає в себе навчання пацієнта самостійно контролювати перебіг хвороби (проведення пікфлоуметріі в домашніх умовах і оцінювання результатів), його ізоляцію від впливу алергенів і тригерів і фармакотерапію.

Фармакотерапія

Симптоматична терапія - спрямована на усунення нападів ядухи

• Інгаляційні β2-адреноміметики (симпатоміметики):
  • короткої дії (сальбутамол, фенотерол);
  • тривалої дії (формотерол, салметерол).
• М-холіноблокатори (іпратропію бромід, тіотропію бромід).
• Комбіновані препарати, що містять β2-адреноміметик і М-холіноблокатори (беродуал, дуовент, комбівент).
• Ксантини короткого (теофілін, еуфілін) і пролонгованої (теотард, теопек) дії.

Базова (основна) терапія – спрямована на усунення запалення в бронхах

• глюкокортикоїди:
  • інгаляційні (будесонід, беклометазон, флутиказон);
  • системні (преднізолон, дексаметазон, бетаметазон) всередину або внутрішньовенно.
• Стабілізатори мембран огрядних кліток - похідні кромогліціевой кислоти:
  • монопрепарати (недокромил);
  • в комбінації з β2-адреноміметики (інтал-плюс, дітек).
• Антагоністи лекотріенових рецепторів (монтелукаст).

Муколітична терапія

Муколітична терапія – застосування відхаркувальних препаратів для прискорення процесу відходження слизу з бронхів (ацетилцистеїн).

АСІТ

При необхідності звертаються до АСІТ (алерген-специфічна вакцинація) – метод лікування БА, при якому шляхом серії введень низьких концентрацій того чи іншого алергену досягають зниження чутливості імунної системи до його впливу і, відповідно, відсутність клінічних проявів при контакті з ним.

Фізіотерапія

Для поліпшення стану пацієнта йому призначається курси баротерапії (вплив на організм підвищеного/зниженого атмосферного тиску в спеціальній барокамері) можуть бути необхідними оксигенотерапія (лікувальний вплив повітря з підвищеним вмістом кисню), голкорефлексотерапії, ЛФК та ​​масаж.