<p style="text-align: justify;">У разі потрапляння інфекції в організм людини відбувається запалення регіонарних лімфатичних вузлів, яке супроводжується лихоманкою та інтоксикацією, а також утворенням первинного афекту саме в тому місці, де сталося проникнення збудника.</p> <p style="text-align: justify;">Хвороба котячих подряпин у дітей зустрічається та діагностується набагато частіше, ніж у дорослих. У медичній практиці не доведено можливості передачі цієї інфекції від хворої людини здоровому. Рівень захворюваності залишається стабільним протягом усього року. Трохи більший сплеск фіксується восени-взимку. Пов'язано це з тим, що гризуни селяться ближче до людського житла.</p> <h2 style="text-align: justify;">Причини</h2> <p style="text-align: justify;">Бактерія-збудник потрапляє в людський організм через шкіру, подряпану тваринами, слизові оболонки, у поодиноких випадках – через кон'юнктиву, дихальні шляхи, шлунково-кишковий тракт.</p> <p style="text-align: justify;">Через кілька діб на пошкодженому місці виникає щільна папула, в частині випадків – покритий виразками скоринкою. З місця ушкодження ліфмогенними шляхами бактерія надходить у регіонарні лімфатичні вузли. Тут відбувається активне розмноження збудника із виділенням токсину. Внаслідок цього розвивається аденіт – запалення лімфатичних вузлів.</p> <p style="text-align: justify;">Без адекватної терапії можливий прорив лімфатичного бар'єру, що призведе до ураження ЦНС, печінки, селезінки, інших органів та систем. Зміни виявляють у лімфатичних вузлах, які лежать у безпосередній близькості від місця потрапляння інфекції. Ураженим може бути як один лімфатичний вузол, так і ціла їх група.</p> <p style="text-align: justify;">Інфіковані лімфатичні вузли збільшуються у розмірах, вони помірно щільні та спаяні один з одним. При розтині спостерігаються тканини темно-червоного кольору, однорідні чи з вкрапленнями ділянок некрозу, розплавлення, залежить від стадії процесу. Згодом мікроабсцеси можуть поширюватися на весь вузол, а також навколишню клітковину. В результаті утворюється запальний конгломерат, який згодом розплавляється. При тяжких формах захворювання гранулематозний процес відбувається і в інших органах – головному мозку, легенях, печінці, кістках та інших органах, що спричиняє розвиток таких небезпечних захворювань як енцефаліт, гепатит, остеомієліт тощо.</p> <h2 style="text-align: justify;">Симптоми</h2> <p style="text-align: justify;">Інкубаційний період триває від 10 до 30 діб, рідше – 2 місяці. Доброякісний лімфоретикульоз, як називають захворювання, починається гостро. Симптоми хвороби котячої подряпини: різко підвищується температура тіла до 38-39 ° С, спостерігається легке нездужання, відбувається збільшення регіонарного лімфатичного вузла або групи лімфовузлів.</p> <p style="text-align: justify;">Більше інших схильні до інфікування лімфатичні вузли в області пахв, шиї, рідше – паху, стегна, під щелепою.</p> <p style="text-align: justify;">Іноді аденіт локалізується у незвичайних місцях – перед вушною раковиною, під чи над ключицею.</p> <p style="text-align: justify;">Величина уражених лімфатичних вузлів досягає розмірів курячого яйця, рідше – апельсина. Вони малорухливі та болючі на дотик. Хворобу котячих подряпин розпізнають саме щодо збільшення лімфатичних вузлів.</p> <p style="text-align: justify;">Аденіт на початковій стадії захворювання нерідко буває єдиним симптомом, але на піку захворювання у більшості пацієнтів відзначається лихоманка, м'язові та головні болі, погіршення апетиту. У частині випадків виникає дисфункція кишечника, шкірні висипання, що нагадують кір або скарлатину. Важливо, що лімфаденіт з'являється набагато пізніше первинного афекту, і останній у піку захворювання може бути відсутнім.</p> <p style="text-align: justify;">Зустрічаються атипові форми захворювання – ангіозна, залізисто-очна, абдомінальна, церебральна, легенева тощо. Клінічні прояви відповідають осередку поразки – енцефаліт, пневмонія, ангіна, мезаденит та ін.</p> <p style="text-align: justify;">Хвороба протікає 3 та більше місяця. У ряді випадків виникають рецидиви із повторним нагноєнням.</p> <h2 style="text-align: justify;">Діагностика</h2> <p style="text-align: justify;">Захворювання діагностують за первинним афектом, який виявляють на місці укусу чи подряпин тварини, наявності виражених симптомів, зміни складу крові.</p> <p style="text-align: justify;">Для підтвердження діагнозу беруть внутрішньошкірну пробу. За наявності збудника вона буде позитивною на 3-5 день від початку захворювання і навіть після багатьох років.</p> <h2 style="text-align: justify;">Лікування</h2> <p style="text-align: justify;">В рамках лікування хвороби котячої подряпини хворий отримує головним чином симптоматичне лікування.</p> <p style="text-align: justify;">Неускладнені форми захворювання лікують протягом 10-14 днів еритроміцином (по 0,5 г 4 рази на добу), доксициліном (0,1 г 2 рази на добу), ципрофлоксацином (по 0,5 г 2 рази на добу). Альтернативно можуть застосовуватись тетрациклін, азитроміцин, офлоксацин, хлорамфенікол. Однак, далеко не завжди ці препарати показують свою ефективність.</p> <p style="text-align: justify;">Разом призначають симптоматичні засоби, антигістамінні препарати, вітаміни. Також можуть застосовуватись нестероїдні протизапальні препарати – вольтарен, індометацин.</p> <p style="text-align: justify;">На ділянку інфікованих лімфатичних вузлів застосовують методи фізіотерапії – діатермію, УВЧ. У особливо тяжких випадках призначають короткий курс (до 7 днів) кортикостероїдів. У разі нагноєння гній видаляють із розм'якшеного лімфатичного вузла шляхом розрізу або пункції.</p> <p style="text-align: justify;">При своєчасній та адекватній терапії прогноз лікування сприятливий. Відбувається поступове одужання пацієнта та склерозування ураженого лімфовузла.</p> <h2 style="text-align: justify;">Профілактика</h2> <p style="text-align: justify;">На сьогоднішній день не розроблено методів специфічної профілактики від цього захворювання. Головні заходи безпеки – намагатися уникати укусів та подряпин кішок.</p>