Аденома щитовидної залози:Причини виникнення аденоми щитовидної залози,Токсична аденома щитовидки,Атипова фолікулярна аденома щитовидної залози

Патологія характерна для представників будь-яких вікових груп, проте переважно аденома розвивається у жінок середнього або старшого віку. Пухлина може розростатися до великих розмірів, провокуючи здавлення навколишніх тканин.

Якщо не провести своєчасне лікування, на тлі новоутворення в деяких випадках може розвинутися рак. Щоб уникнути малігнізації, потрібно провести своєчасну терапію. Дуже часто впізнати, коли пухлина переродиться в злоякісну, неможливо – тому аденому щитовидної залози, особливо при схильності до швидкого розростання, негайно видаляють відразу після постановки діагнозу і обов'язково відправляють отриманий матеріал на гістологічне дослідження.

Причини виникнення аденоми щитовидної залози Фактори, що впливають на розвиток захворювання, до кінця не вивчені. Є припущення, що аденома щитовидки виникає як результат гыперсекреції тиреотропного гормону, який виділяється клітинами передньої долі гіпофіса. Також припускають, що хвороба виникає в процесі порушень регіонарної симпатичної іннервації (дисфункції вегетативної нервової системи).

Важливо відзначити, що при порушеннях, що виникають в системі «гіпофіз-щитовидна залоза» рідко коли розростаються великі аденоми - істотне перевищення рівня гормонів щитовидної залози зменшує секрецію тиреотропного гормону, завдяки чому аденома поступово зменшується в своїх розмірах.

Також можна виділити загальні ознаки, які впливають на розвиток аденоми щитовидної залози – це спадкова схильність, вплив поганої екології, вплив на організм токсичних речовин, робота в шкідливих умовах, гормональний дисбаланс в організмі. Вплив будь-якого з цих факторів може привести до істотного збільшення пухлини, що позначиться на процесах ковтання, викличе больові відчуття, змінить голос.

Токсична аденома щитовидки У професійній медицині її також називають хворобою Пламмер, який характеризує дифузною формою поширення вузликів. Токсичну аденому можна просто визначити методом пальпації тканин залози.

Головна особливість токсичної аденоми щитовидної залози – вироблення теріоїдного гормону, що не властиво для інших утворень в залозі, що підвищують концентрацію тироксину в крові.

Також токсична аденома функціонує самостійно і не потребує природного функціонування всього органу. У крові пацієнта при цьому можна виявити велику кількість гормонального фону і продіагностувати знижений рівень гормональної активності тканин органу.

Знижений рівень тиреотропного гормону в крові призводить до низької активності гормонів здорової щитовидки. Це в свою чергу може спровокувати утворення гіпотиреозу у пацієнтів, які пройшли операцію з відсікання доброякісного новоутворення.

Симптоми токсичної аденоми щитовидної залози Ендокринолог може виявити овальні або круглі ущільнення в залозі шляхом пальпації. В ущільнень добре прощупується оболонка, при ковтанні ущільнення можуть переміщатися. Токсична форма аденоми щитовидної залози не провокує збільшення лімфатичних вузлів, які знаходяться в шийному відділі.

В цілому токсична аденома щитовидної залози симптоми має практично приховані – вони довго не виявляються і хворий довго не здогадується про розвиток хвороби Пламмер. У ряді випадків неактивне утворення може стрімко стати активним і виділяти гормони щитовидної залози.

У таких випадках у пацієнтів можна виявити швидкі зміни настрою, невластиві прояви характеру і темпераменту, підвищену дратівливість. У запущених випадках у пацієнта будуть розвиватися порушення в функціонуванні вегетативної нервової системи, з'явиться сильне серцебиття постійного характеру (навіть уві сні), підвищиться артеріальний тиск, розвинеться тахікардія, почнеться аритмія серцевих ударів.

На пізніх стадіях токсична аденома щитовидної залози буде проявлятися болями в животі, порушеннями функції печінки, приватними нападами нудоти, частою діареєю. У деяких ситуаціях температура може підвищуватися до 37,5 градусів, при цьому пацієнт не зможе переносити підвищену температуру навколишнього повітря. У низки пацієнтів різко знижується вага, навіть при збереженні хорошого апетиту.

Токсична аденома щитовидної залози може протікати з декомпенсованим і компенсованим розвитком. У першому варіанті захворювання супроводжується зниженням рівня концентрації тиреотропного гормону в крові, появою гіпертиреозу, зменшенням активності гормональної секреції здорової тканини органу. У другому варіанті аденома проявляється як слабовиражений гіпертиреоз при нормальному функціонуванні щитовидної залози.

Діагностика Діагностувати токсичну аденому щитовидної залози можна після огляду у ендокринолога . Якщо при пальпації будуть виявлені вузли в області шиї, лікар може призначити додаткове ультразвукове дослідження , за допомогою якого буде виключено або підтверджено наявність пухлини. Виявити хворобу Пламмер можна і за допомогою аналізу крові на гормональний фон.

Для підтвердження наявності доброякісного новоутворення доктор може призначити біопсію щитовидки. Аспіраційна тонкоголкова біопсія буде проведена з використанням ультразвукового апарату. У процесі дослідження буде захоплено невелика кількість клітин пухлини для лабораторного вивчення. Саме так можна визначити токсичну форму аденоми щитовидної залози або ж наявність злоякісного утворення.

Хвороба Пламмер можна виявити і при діагностуванні щитовидки радіоізотопним йодом (при сцинтиграфії). Це дуже ефективний метод дослідження, що дозволяє відрізнити активну пухлина від неактивною.

Лікування токсичної аденоми щитовидки Токсична аденома щитовидної залози лікування може мати тільки хірургічне. Проводиться втручання двома способами:

повне відсікання залози; часткове (субтотальне) видалення залози. Вибір типу хірургічного втручання залежить від перебігу захворювання, розмірів і характеру новоутворення. На початковому етапі аденому щитовидної залози токсичної форми можна придушити медикаментозно – з допомогою антитиреоїдних препаратів. Після препаратний терапії потрібно проводити оперативне втручання.

Фолікулярна аденома щитовидної залози У великої кількості молодих пацієнтів виявляється саме фолікулярна аденома щитовидної залози – її особливістю є те, що вона розростається з фолікулярних клітин залозистої тканини. У неї капсульна структура, всередині якої іноді формується порожнина з серозним секретом. У більшості випадків відбувається перетворення в колоїдну і трабекулярну форми. Однак в більшості типових випадків реєструють просту і фетальну різновиди пухлин, що не продукують тироїдні гормони.

Якщо доброякісність фолікулярної аденоми щитовидки встановлена достовірно, лікування являє собою регулярне диспансерне спостереження у ендокринолога . Однак для цього необхідно мінімум 2 рази на рік проводити біопсію тканин новоутворення, щоб вчасно виявити момент перетворення пухлини в злоякісну.

Діагностика ускладнена через особливості проекції цієї форми аденоми при рентгенографії або ультразвуковому дослідженні. Не є показником і рівень гормонів – він залишається в природних межах або знижується при розростанні пухлини. Ніяких клінічних симптомів не спостерігається – лише зрідка реєструються скарги пацієнтів на що не піддається лікуванню першіння в горлі, постійну сухість у роті. У 50% пацієнтів спостерігається відчуття клубка в горлі, що заважає ковтанню.

Атипова фолікулярна аденома щитовидної залози При атиповій формі стан пацієнта швидко погіршується. Саме захворювання може проявлятися у вигляді пухлини з клітин Гюртле або папілярного новоутворення. Перший варіант – найбільш небезпечний для життя пацієнта. Довгий час така аденома маскується під іншу патологію – тиреоїдитом Хашимото, і діагностувати її можна тільки на пізній стадії, коли пухлина розростається до 3 см і більше. Вона має неправильну форму, негладку горбисту поверхню. Горбки наповнені геморагічним і серозним компонентом.

Ще одна атипова форма пов'язана з накопиченням всередині порожнини пухлини глікогенів, глобулінів та інших речовин, які патологічно впливають на тканини залози і знижують життєвий тонус пацієнта.

Діагностика та лікування аденоми щитовидної залози проводяться з урахуванням високого ризику формування злоякісних змін в пухлинах. Крім ризику розвитку раку береться до уваги велика функціональне навантаження на системи та органи пацієнта. Зараз наводяться переконливі докази того, що ризик розвитку хвороби Альцгеймера дуже високий у людей з патологіями щитовидної залози.

Симптоми при аденомі щитовидної залози На початку розвитку пухлини проявляються такі симптоми:

втрата ваги; слабка переносимість високої температури; висока дратівливість; підвищене потовиділення; тахікардія навіть в спокійному стані; висока стомлюваність навіть за відсутності навантажень. Після починаються порушення травної системи, змінюється артеріальний тиск. У запущених формах починаються проблеми з функціонуванням серця, стомлюваність і сонливість.

Особливості діагностики Дуже часто пальпація дозволяє визначити збільшення однієї з часток щитовидної залози. Діагноз можна поставити після ультразвукового дослідження. Відрізнити форму аденоми з точністю до 80% дозволяє пункційна аспіраційна біопсія. У ряді випадків до методів діагностики відносять і аналіз крові на рівень гормонів. Біохімічне дослідження крові дає можливість виявити порушення обміну речовин.

Лікування аденоми щитовидної залози Підтверджена аденома щитовидної залози лікування має спрямоване на видалення виявленої пухлини. Для цього лікар призначає антімітотичні і антіметаболітичні препарати, проводить десенсибілізуючу, протизапальну, імуномодулюючу та дезінтоксикаційну терапію, призначає вітаміни, здатні регулювати функціональну активність щитовидки і гіпофіза. Тиреотоксичну аденому лікують оперативним шляхом, так як існує великий ризик ускладнення у вигляді переходу в злоякісну форму.

З огляду на, що аденома щитовидної залози спочатку доброякісна, прогноз на лікування в цілому сприятливий. Важливо поставити діагноз не на пізніх стадіях захворювання.

Щоб попередити розвиток патологій щитовидної залози, потрібно регулярно обстежуватися у ендокринолога (особливо це актуально для пацієнтів старше 40 років). Ні в якому разі не можна самостійно вибирати і приймати йодовмісні препарати. Рекомендується берегти горло від ударів, травм, впливу сонячних променів, переохолодження. Працівникам шкідливих виробництв досліджує задуматися про зміну умов роботи, жителям несприятливих екологічних районів варто поікать житло в більш безпечної місцевості.

При відновленні після операції на аденомі можуть знадобитися ліки, які може виписати тільки лікар. Пошук дешевих ліків можна зробити через вкладку "Аптека" на нашому сайті.

Увага!

Статті на тему :