Склад:

діюча речовина: декстран 40, натрію хлорид; 1 мл розчину містить декстрану 40 100,0 мг, натрію хлориду 9,0 мг; допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Показання.

Профілактика і лікування гіповолемічного, дистрибутивного шоку. Трансплантаційні судинні та пластичні операції. Додаток до перфузійної рідини в апаратах штучного кровообігу при операціях на серці.

Протипоказання.

Гіпергідратація, гіперволемія, тромбоцитопенія (рівень тромбоцитів 80×109 /л і нижче), захворювання нирок, що супроводжуються олігурією, анурією, некомпенсована серцевосудинна недостатність IIIII стадії, синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, схильність до виражених алергічних реакцій, гіперчутливість до декстрану. Декстран з 0,9 % розчином натрію хлориду не слід вводити при патологічних змінах у нирках, а з 5 % розчином глюкози – при порушенні вуглеводного обміну, особливо при цукровому діабеті. Стани, при яких не можна вводити рідину у великих об’ємах

Спосіб застосування та дози.

Призначати внутрішньовенно краплинно. Перед введенням розчин підігрівати до 3537 С. Дози і швидкість введення препарату визначаються індивідуально. При порушенні капілярного кровотоку (різні форми шоку) максимальна добова доза для дорослих становить 20 мл/кг, для дітей – 510 мл/кг (при необхідності – до 15 мл/кг). При операціях зі штучним кровообігом додають у кров із розрахунку 1020 мл/кг для заповнення насоса оксигенатора; концентрація декстрану у перфузійному розчині не має перевищувати 3 %. У післяопераційний період препарат застосовувати у таких же дозах, як і при порушенні капілярного кровотоку. Препарат вводити, не змішуючи з іншими препаратами. За життєвими показаннями препарат слід вводити швидко, навіть струминно із розрахунку 15 мл/кг. Пацієнтам з геморагічним інсультом, черепно-мозковими травмами препарат слід вводити з розрахунку 1015 мл/кг і не більше!

Діти.

Препарат можна застосовувати дітям; доза визначається з урахуванням маси тіла.