Кожна мінеральна вода має свій початок. До цього списку також входить, натуральна цілюща вода «Куяльник». Унікальні українські джерела подарували людству справжню природну воду.

З 1834 року вона використовувалась у лікувальних цілях та просто у вигляді питної води. На Верхньо-сарматському водоносному горизонті довжиною 300 кілометрів знаходиться видобувається «Куяльник». Таким чином вода природним шляхом насичується і збагачується важливими мінералами. Поверхневі води не несуть шкоди  джерелу завдяки 12-ти метровому шару глини. Так існує гарантія того, що не тільки хімічна природна структура не зміниться, а й збережеться вища ступінь екологійної чистоти.

Хімічна комплектація лікувальної води  відноситься до природної лікувально-столової та хлоридно-натрієвої групи води. Щодо рівня мінералізації, то у цієї води діапазон 3-4 г/дм³. Ця лікувальна вода вже стала незамінним компонентом існування в цій забрудненій цивілізації.

Особливо важливу роль вона грає для тих людей, у яких є деякі проблеми зі шлунком, наприклад, низький рівень кислотності. Також для людей, у котрих несприйняття молочної продукції, така водиця допоможе замінити кефір. Дуже важливу роль рятівника відіграє «Куяльник» у спекотну пору, наприклад, завдяки наявності у складі мінеральних солей, вона ідеально наповнює організм необхідними солями та втамовує спрагу.

Регулярно вживаючи дану воду, людина зберігає водний баланс і, таким чином, не відбувається швидка втрата вологи. Лікувально-столова вода позитивним чином впливає на імунну систему людини та підтримує її на вищому рівні, наприклад, вона ефективно виводить шлаки з організму. Натуральна від природи вода «Куяльник» з легкістю допоможе позбавитися неприємної важкості у животі та результату після вживання алкоголю.

Вживаючи дану воду постійно, кожна людина може будь-коли влаштувати для себе курортні умови, паралельно займаючись поліпшенням обмінних процесів в організмі та роботи нирок, печінки.

Основний механізм дії хлоридно-натрієвої мінеральної води «Куяльник» полягає в її стимулюючому впливі на секрецію та моторику шлунку, кишківника, жовчовивідної системи та підшлункової залози. Куяльницька мінеральна вода сприяє стимуляції виділення інтестинальних гормонів – гастрину, секретину та холецистокініну, які підсилюють утворення та виділення травних соків, що беруть участь у розщепленні білків, жирів та вуглеводів.

Механізм дії хлоридно-натрієвої води обумовлений не тільки безпосереднім впливом її на залізистий та руховий апарат органів травлення, а й впливом на нейрогуморальні процеси, які підвищують трофічну функцію шлунка, кишечнику, що активізує ферментоутворення. За рахунок малої мінералізації води хімічні інгредієнти її значно швидше надходять у загальний кровоток (в порівнянні з водами середньої та високої мінералізації), досягають синаптичних утворень вегетативних ганглій та корелюють передачу нервового збудження.

У результаті під впливом хлоридно-натрієвої води стимулюється обмін речовин у тканинах, поліпшується активність кори головного мозку та субкортикальних центрів. Мінеральна вода «Куяльник» ефективна при захворюваннях гепатобіліарної системи, тому що підсилює жовчоутворення та жовчовиділення, покращує фізико-хімічні властивості жовчі, нормалізує пігментний та білковий обміни. Під дією хлоридно-натрієвих вод відбувається викид гідрокортизону та його похідних в кров, поліпшується імунологічна реактивність організму, знижується вираженість аутоімунних процесів, що сприяє ліквідації запальних процесів в організмі.

Медичними показаннями для застосування мінеральної води є:

• хронічні гастрити зі зниженою кислоутворюючою функцією шлунку в стадії згасаючого загострення, нестійкої та стійкої ремісії;
• хронічні гастрити зі збереженою функцією шлунку в стадії згасаючого загострення, нестійкої та стійкої ремісії;
• хронічні некалькульозні холецистити в стадії згасаючого загострення, нестійкої та стійкої ремісії;
• хронічні пієлонефрити в стадії нестійкої та стійкої ремісії;
• стани, які супроводжуються пригніченням неспецифічних адаптаційних реакцій;
• постхолецистектомічний синдром;
• хронічний панкреатит з зовнішньосекреторною недостатністю;
• функціональні захворювання шлунку та дванадцятипалої кишки (ДПК) з явищами гіпотонічної дискінезії;
• дискінезії жовчовивідних шляхів та жовчного міхура;
• синдром подразненого кишечника (без діареї);
• жировий гепатоз;
• доброякісна гіпербілірубінемія.