діюча речовина: нiфедипiн;
1 таблетка мiстить нiфедипiну 10 мг;
допоміжні речовини: лактози моногiдрат, крохмаль картопляний, целюлоза мiкрокристалiчна, повiдон, магнiю стеарат, гiпромелоза, макрогол 6000, макрогол 35000, хіноліновий жовтий (Е 104), титану діоксид (Е 171), тальк.
Есенціальна гіпертензія.
Стенокардія (головним чином вазоспастична та хронічна стабільна стенокардія).
– Підвищена чутливість до ніфедипіну або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу;
– кардіогенний шок;
– нестабільна стенокардія;
– гострий інфаркт міокарда (протягом перших 4 тижнів);
– гострий напад стенокардії;
− вторинна профілактика інфаркту міокарда;
− злоякісна гіпертензія (безпека застосування препарату не досліджена);
– аортальний стеноз високого ступеня;
− ілеостома або колостома;
– супутній прийом рифампіцину (через неможливість досягти ефективних рівнів ніфедипіну у плазмі крові внаслідок індукції ферментів);
‒ період вагітності.
Режим дозування слід визначати індивідуально, з урахуванням тяжкості захворювання та реакції пацієнта на застосоване лікування.
Залежно від індивідуальної клінічної картини, рекомендовану дозу слід підвищувати поступово.
Таблетки Коринфар 10 мг пролонгованої дії, вкриті плівковою оболонкою (тобто з низькою дозою ніфедипіну), призначаються насамперед пацієнтам з артеріальною гіпертензією з тяжким цереброваскулярним захворюванням, а також пацієнтам з надмірною чутливістю до ніфедипіну, з недостатньою масою тіла або пацієнтам, що застосовують антигіпертензивні препарати.
Звичайна початкова та підтримуюча доза препарату в усіх випадках становить 1 таблетку 2 рази на добу. У разі необхідності дозу можна збільшити до 2‒4 таблеток 2 рази на добу. Максимальна добова доза препарату не повинна перевищувати 80 мг.
Пацієнти з печінковою недостатністю потребують постійного нагляду, може бути необхідним зниження дози препарату.
Таблетки слід приймати не розжовуючи, після їди, запиваючи достатньою кількістю рідини (крім грейпфрутового соку), найкраще вранці та ввечері в один і той же самий час.
Вживання їжі разом із таблеткою призводить до уповільнення, але не зменшення всмоктування.
Інтервал між прийомом препарату має становити не менше 4 годин. Рекомендований інтервал між прийомом препарату становить 12 годин (зранку та ввечері). Тривалість лікування визначає лікар.
Через можливість виникнення синдрому рикошету терапію із застосуванням препарату слід припиняти поступово, особливо у випадках прийому препарату у високих дозах та при тривалому лікуванні.
Таблетки пролонгованої дії не слід розділяти, оскільки у такому випадку захист від дії світла, гарантований захисною оболонкою, більше не забезпечується.
Діти.
Безпеку та ефективність застосування ніфедипіну для дітей (віком до 18 років) не встановлено, тому ніфедипін не слід призначати дітям.