діюча речовина: фторурацил;
1 мл розчину містить 50 мг фторурацилу;
допоміжні речовини: розчин натрію гідроксиду 20 %, вода для ін’єкцій.
Прогресуючий або метастатичний колоректальний рак.
Ад’ювантна хіміотерапія раку товстої кишки на стадії III (T1-4 N1-2) після попереднього проведення лікувальної резекції первинної пухлини.
Ад’ювантна хіміотерапія раку прямої кишки на стадіях II (T3-4) і III (T1-4 N1-2) після попереднього проведення лікувальної резекції первинної пухлини.
Прогресуючий рак шлунка.
Прогресуючий рак підшлункової залози.
Прогресуючий рак стравоходу.
Прогресуючий та/або метастатичний рак молочної залози.
Ад’ювантна терапія первинного інвазивного раку молочної залози.
Плоскоклітинний рак голови та шиї:
Значні відхилення від норми кількості формених елементів у крові.
Кровотечі.
Стоматити, виразки слизової оболонки рота і шлунково-кишкового тракту.
Тяжка діарея.
Тяжкі порушення функції нирок.
Рівень білірубіну в плазмі крові > 85 мкмоль/л.
У період лікування фторурацилом необхідно уникати вакцинації живими організмами.
Підвищена чутливість до фторурацилу або до інших компонентів препарату.
Тяжкі інфекційні захворювання (оперізувальний герпес, вітряна віспа).
Пригнічення кісткового мозку після променевої терапії або після лікування іншими протипухлинними засобами.
Тяжко виснажені хворі.
Тяжкі порушення функції печінки.
Не застосовується для лікування доброякісних пухлин.
Не застосовується одночасно з бривудином, соривудином або з їх аналогами (бривудин, соривудин та аналоги – потужні інгібітори ферменту дигідропіримідину дегідрогенази, що руйнує фторурацил).
Не слід призначати пацієнтам з відсутністю/зниженням активності дигідропіримідину дегідрогенази.
Препарат абсолютно протипоказаний у період вагітності або годування груддю.
Лікування фторурацилом потрібно проводити лише під наглядом кваліфікованих лікарів з досвідом проведення протипухлинної терапії в умовах стаціонару.
Спосіб застосування
Фторурацил застосовують внутрішньовенно у вигляді болюсної ін’єкції або безперевної інфузії.
Тривалість застосування
Рішення про тривалість лікування приймає лікар залежно від протоколу лікування. Терапію потрібно припинити у випадку відсутності відповіді на лікування, прогресування захворювання або виникнення небажаних реакцій, що унеможливлює продовження терапії.
Немає рекомендацій щодо лікування дітей, тому не слід застосовувати препарат у педіатричній практиці.