Невринома — найчастіше це доброякісна пухлина, яка росте зі шванівських клітин. Невринома може викликати ті симптоми, які відповідають її локалізації. Найбільш розповсюдженим видом неврином є невринома слухового нерва. Види неврином: невринома хребта; невринома головного мозку; невринома трійчастого нерва; невринома слухового нерва; невринома лицьового нерва; невринома Мортона (стопи); невринома кінського хвоста. Найчастіше з усіх неврином зустрічається невринома слухового нерва. В результаті тиску на структури мозку зростаючою пухлиною з'являються такі симптоми, як: моно- або асиметрична нейросенсорна туговухість, яка поступово прогресує протягом місяців або років і найчастіше буває високочастотною. Раптова глухота зустрічається дуже рідко; тинітус («шум у вухах») — зазвичай постійний, односторонній, високочастотний. Шуми, що покривають низькі частоти або виникають періодично, з'являються рідше; порушення рівноваги — зазвичай виникає відчуття нестабільності або втрати рівноваги. Типові напади запаморочення з відчуттям обертання, нудотою і блювотою зустрічаються рідше. Слухова невринома: діагностика При підозрі на невриному слухового нерва проводяться аудіологічні тести, електроністагмографію (дослідження органу рівноваги) і візуалізуючі тести — томографія скроневих кісток, МРТ задньої черепної ямки з контрастуванням. Лікування невриноми слухового нерва Є три методи видалення пухлини: нейрохірургічна операція (видалення пухлини, обсяг операції залежить від розміру пухлини); радіохірургія (наприклад, гамма ніж або кібер ніж, використовуються при пухлинах розміром не більше 3 см або при великих, швидко зростаючих пухлинах; променева терапія (точкова променева терапія в декількох дрібних дозах, щадна для навколишніх структур). Показання до операції з видалення невриноми: зростаюче новоутворення; рецидив захворювання після лікування методом радіохірургії або повна відсутність ефекту від нього; зниження слуху, приєднання внутрішньочерепної гіпертензії, поява ознак здавлення інших відділів головного мозку; наростання симптомів. Протипоказання: вагітність; цукровий діабет; інфекції в гострій формі; дихальна, ниркова, печінкова недостатність; захворювання серцево-судинної системи. Вибір методу лікування залежить від багатьох факторів, включаючи клінічну ситуацію розташування, тип і розмір пухлини. У літніх пацієнтів з невеликою пухлиною і обмеженою втратою слуху рекомендується відкласти лікувальні заходи — спостереження за захворюванням за допомогою методів візуалізації та аудіометрії. Діагностику у таких пацієнтів слід проводити не рідше одного разу на рік, щоб оцінити, чи не збільшилася пухлина. Швидке зростання пухлини (більше 2,5 мм на рік) — показник, який пропонує розглянути можливість видалення новоутворення одним з описаних методів. Як проходить операція? Операція вимагає звільнення нервових волокон від тканин пухлини, а це несе високий ризик нанесення травми, ймовірність збереження клітин пухлини, які можуть стати причиною рецидиву. Щоб ці ризики знизити, застосовуються мікрохірургічні техніки. Якщо пухлина розташована інтракраніально (всередині черепа), то проводиться трепанація. Доступ в порожнину черепа можливий через серединну черепну ямку, з видаленням внутрішніх елементів вуха, через потиличну кістку. В останньому випадку зсувається мозочок і необхідна ендоскопічна допомога, тому що деякі відділи слухового проходу візуально недоступні. Майже всі невриноми можна видалити таким способом з мінімумом ускладнень. Транслабіринтний доступ потрібен, коли пухлина велика і пацієнт втратив слух, але операція не допоможе його повернути. Доступ через черепну ямку — самий атравматичний, але може застосовуватися при пухлинах до 1 см. Велику внутрішньочерепну пухлину не завжди виходить повністю видалити, бо вона може бути зрощена з нервами і судинами. Вона кровопостачається з гілок базилярної і хребетної артерій, що створює ризик кровотечі і сильних неврологічних порушень. У таких випадках пухлину відсікають частково, а залишки опромінюють або видаляють радіохірургічними техніками. Реабілітація після операції Повне одужання можливе при відсутності ускладнень і дотриманні приписів лікаря. Після видалення невриноми слухового нерва призначають препарати, що підтримують організм і знижують ризик рецидиву. В період реабілітації зазвичай включають вправи для відновлення рухових функцій лицьових м'язів. Повна реабілітація може зайняти 6-12 місяців. Після потрібно проходити регулярне МРТ-обстеження, щоб переконатися у відсутності рецидиву. Хірургічним видаленням невриноми займається нейрохірург. На медичному порталі doc.ua ви зможете знайти хорошого фахівця в галузі нейрохірургії і записатися до нього на прийом у вашому місті.